Як моя спроба викрити свекруху в чаклунстві розкрила головну таємницю нашої родини
Світлана хотіла поплакатися доньці, але Поліна довго не брала слухавку. Коли ж нарешті вдалося до неї додзвонитися, вона грубо повідомила, що зайнята і їй не до матері. Це остаточно вибило Світлану з колії. До всього іншого, головний біль посилився й майже не відпускав.
Жінка не стала чекати. Вона відразу зібралася й поїхала до міста. Там вона пройшла обстеження, а потім, не витримавши, почала шукати пояснення тому, що відбувається. Вона перечитала старі сільські прикмети, які пам’ятала ще з дитинства, і зрозуміла, що сіль часто використовують в обрядах. Тоді Світлана вирішила діяти рішуче. Вона повернулася додому, зібрала частину солі, що лишилася, яку не встигла прибрати повністю, і почала планувати, як повернути порчу тим, хто її наслав.
— Я завтра поїду до міста, — повідомила вона чоловікові. — Дуже погано почуваюся, треба пройти обстеження.
— Добре, — сухо кивнув Валера. Здавалося, йому зовсім байдуже, що відбувається з дружиною.
Світлана приїхала до міської квартири рано-вранці. Поліна майже не розмовляла з матір’ю, а якщо й кидала кілька фраз, то була грубою й байдужою. Але Світлана не відступила. Вона спокійно поговорила з донькою, нагадала про любов і про те, як вони завжди були близькі. Поступово крига почала танути. Поліна зізналася, що й сама останніми днями почувається дивно.
Жінка не розуміла, у чому причина таких радикальних змін у поведінці її найближчих людей. Але в одному вона була впевнена: винна в цьому Аглая зі своєю сіллю.
Світлана вирішила простежити за свекрухою. Вона до самого вечора чергувала на парковці біля будинку Аглаї. Нічого незвичайного не відбувалося. Стара, здавалося, взагалі не виходила.
Світлана дуже втомилася й уже хотіла їхати, аж раптом поруч із нею загальмував розкішний позашляховик. Сама не знаючи чому, Світлана напружилася. Вона відчула щось дивне. У голові ніби загуло й застукотіло. Фари позашляховика згасли, і з нього, озираючись довкола, вийшла жінка в дорогому костюмі. Це була дуже вродлива брюнетка, приблизно одного зі Світланою віку. Гордо задерши носа, красуня процокала підборами й зникла в під’їзді свекрухи.
Світлана не знала, що саме привернуло її в цій жінці, але була певна, що в ніс їй ударив якийсь дивний сморід, зовсім не відповідний образу незнайомки, але цілком точно від неї йшов. Почало сутеніти. Світлана й сама не знала, чого чекає. У якийсь момент вона подумала, що чорноволоса красуня цілком може виявитися тією самою Юлією, яка час від часу навідувала свекруху. Але навіть якщо це було так, то що робити далі? Світлана не мала жодного уявлення.
Плюнувши на все, жінка завела двигун і вже почала виїжджати з парковки, аж раптом двері під’їзду відчинилися і на вулицю вийшла та сама брюнетка під руку з Аглаєю. Серце у Світлани тьохнуло. Щоб не привертати до себе уваги, вона від’їхала за ріг і вирішила простежити за жінками. Брюнетка допомогла старій сісти в машину, кілька разів озирнулася довкола й стрибнула на водійське місце.
Світло фар розрізало густішу темряву, джип повільно викотився з парковки, зрівнявся з Світланою, що сиділа в засідці, і стрімко рвонув у бік жвавого проспекту. Не гаючи часу, Світлана кинулася слідом.
«Куди ця стара на ніч дивлячись зібралася?
