Заблукавши в лісі, хлопчик побачив прив’язану до дерева вагітну жінку. Ця зустріч ПЕРЕВЕРНУЛА життя обох……

Лариса побагровіла. Вона явно хотіла відповісти так, щоб поставити приїжджу на місце, але слова плуталися. Тоді злість знову штовхнула її до сили.

Міша зрозумів: приїхали по нього. Він вискочив із сараю й кинувся до воріт. Лариса встигла схопити його за футболку, але він смикнувся, вивернувся й опинився за спиною кремезного чоловіка.

— Зрадник! — зашипіла тітка. — Невдячний! Увесь у батька, така сама погань!

Вона ще щось викрикувала, потім різко повернулася, пішла до хати й схопила телефон. Міша зрозумів: вона збирається дзвонити в поліцію.

Молода жінка відчинила дверцята машини.

— Сідай.

Вона сама влаштувалася попереду, Міша сів позаду. Автомобіль рушив майже відразу. Хлопчик дивився в заднє скло на Ларисине подвір’я й не міг повірити, що їде. Він думав, що його відвезуть туди, де він нарешті зможе жити без принижень. Може, до дитячого будинку. Може, ще кудись. Головне — не назад.

Але він поки що навіть не уявляв, що все буде зовсім інакше.

— Мішо, — молода жінка повернулася до нього, — пробач, ми не можемо заїхати до баби Ніни. Вона знає, що я приїхала по тебе. І знає, що ти хотів би попрощатися. Але часу немає. Якщо приїде поліція, тебе можуть повернути до Лариси, поки всі розбиратимуться. Розумієш?