Весна в глухому хвойному лісі не приходила одразу. Вона підкрадалася поволі, ніби сама не вірила, що здатна перемогти довгу зиму: спершу розм’якшувала наст під ялинами, потім випускала з-під снігу темну землю, далі наповнювала яри...
— Не мучте себе, — професор захлопнув теку так різко, що Марія здригнулася й упустила довідку на коліна. — Вашому синові треба звикати до візка. Що раніше змиритеся, то менше бігатимете по кабінетах і...
Оксана прокинулася раніше за будильник. Так бувало майже щоранку: тіло саме виринало зі сну за кілька хвилин до різкого телефонного дзвінка, ніби заздалегідь готувалося до чергового забігу звичним колом. Вона лежала нерухомо й прислухалася...
— До п’ятниці підпишеш угоду про передачу мені половини дачі, Лєно, — сказав Павло й штовхнув до мене через кухонний стіл теку з чернеткою позову. — Інакше я доведу, що ти обманом переписала на...
Мене залишили в пансіонаті для старих так просто, ніби я був не батьком, не людиною, а непотрібною шафою, яку нарешті винесли з тісної квартири. Син поставив мою сумку біля дверей, невістка поправила ремінець на...
Свекруха привела до мене в компанію трьох своїх дочок без освіти й наказала оформити їх у штат. Вітаю, дорогі глядачі. З вами Андрій Білий, і сьогодні на каналі «Свекруха проти» прем’єра мого нового авторського...
Марія прокинулася від короткого придушеного писку й побачила на обличчі сина сіру вовняну масу, ніби хтось поклав на немовля мокрий рушник; кіт лежав нерухомо, розпластавши лапи по дитячих грудях, а в дверях уже стояла...
Того року осінь прийшла м’яко й урочисто. Велике місто ніби запалили зсередини: крони лип і кленів спалахували міддю, вохрою, густим золотом, листя повільно кружляло над тротуарами й лягало на мокрий асфальт так рівно, ніби...
