Багатій заради парі вирішив одружитися з пишною дівчиною, але в день весілля вона влаштувала таке, що гості заніміли від шоку

«Проста жінка. Далека від усього, що мені близьке», — вирішив він. — «Фігуру можна було б привести до ладу. Якби захотіла».

Віра ж, навпаки, до кінця вечері відчула несподіване полегшення. Максим поводився уважно, не перебивав, ставив запитання. Вона давно не відчувала на собі такого спокійного чоловічого інтересу. І все ж сумнів не зникав повністю.

«Чому він дивиться на мене так? Що йому потрібно? Невже я йому справді цікава?» — думала вона, поки Максим розповідав про свій бізнес.

Він говорив про зали, тренування, дисципліну, про те, як людина сама будує себе. Віра слухала, але що довше він говорив, то ясніше відчувала: у його словах є не лише впевненість, а й жорсткість. Він ніби ділив людей на сильних і слабких, гідних і негідних. Це трохи лякало її, хоча вона не могла пояснити чому.

Наприкінці вечора Максим провів її додому.

— Я не знала, чого чекати, — зізналася Віра, перебираючи ключі в руках. — Але вечір був… приємним.

— Радий, що ти так думаєш, — відповів він. — Я хотів би побачитися знову.

Вона помовчала, але кивнула.

— Добре.

Коли Віра зникла за дверима, Максим залишився на вулиці й несподівано відчув неприємний укол усередині. Усе йшло за планом. Вона явно починала йому довіряти. Але в її погляді було стільки простоти й надії, що йому на мить стало не по собі.

Він відігнав це відчуття. Жалість заважає розрахунку. А розрахунок був важливіший…