Дівчинка потай навідувала могилу матері, і одного разу її самотність порушив несподіваний дотик

— Ти тут живеш, бо я дозволяю, — перебив він. — Не забувай.

Тоді ця фраза вперше вдарила її по-справжньому.

Бо квартира була мамина. Аня це знала. Мама багато разів казала: «Це наш куток, донечко. Що б не сталося, у тебе буде дім». Але після похорону Віктор дедалі частіше вимовляв слово «моє». Моя квартира. Мої гроші. Мої правила. І щоразу Аня ніби меншала.

До школи вона ходила мовчки. На уроках сиділа за третьою партою біля вікна, малювала на полях зошита маленькі будиночки з фіранками й слухала, як однокласниці обговорюють телефони, гуртки, вихідні. Класна керівниця, Ірина Павлівна, кілька разів затримувала її після уроків.

— Аню, у тебе все добре вдома?

Аня кивала.

— Точно?

— Так.

Вона боялася, що якщо розповість, стане гірше. Віктор завжди казав: «Спробуй комусь поскаржитися — відправлять у притулок. Там швидко навчишся тримати язик за зубами». Вона не знала, правда це чи ні, але слово «притулок» було страшним. Воно звучало як місце, де назавжди гасне світло.

До мами на кладовище Аня почала ходити після того, як одного разу знайшла в кухонному сміттєвому відрі зламаний мамин гребінець. Рожевий, з відколотим зубчиком. Мама ним розчісувала їй волосся перед школою. Аня витягла його зі сміття, витерла, сховала в кишеню й після уроків поїхала на кладовище. Дорогу вона знала — на похороні їхала в машині з сусідкою тіткою Галею, притулившись чолом до холодного скла.

Відтоді приходила щотижня.

Ніхто не знав.

Ніхто не бачив.

Вона йшла після уроків, поки Віктор був на роботі, а Світлана — в салоні краси, де робила нігті клієнткам. Поверталася надвечір, казала, що затрималася на додаткових заняттях. Вікторові було байдуже, якщо вечеря стояла на плиті й сміття було винесене.

Того дня небо зранку було низьке, важке, ніби хтось натягнув над містом мокру сіру ковдру. У школі пахло крейдою, мокрим одягом і котлетами зі їдальні. Аня отримала двійку з математики. Учителька зітхнула й сказала:

— Ти ж розумна дівчинка. Що з тобою відбувається?