Помилка пацієнтки, яка переплутала анатомію зі статтями з інтернету

Storium · Читать на русском:

Ауріка спокійно взялася до навчання. Вона була впевнена, що тут Пашка її не знайде, і вже почала забувати про нього, тим більше що в пам’яті нічого доброго після нього не лишилося — самі випалюючі ревнощі.

У листопаді Ауріка гостювала на вихідних у квартирі двоюрідної сестри. Незадовго до виходу вона жартома попросила приміряти сестрине обручальне кільце. Не встигла Ауріка як слід із ним покрасуватися перед дзеркалом у передпокої, як у двері подзвонили.

— Я відчиню! — крикнула Ауріка.

Уже кого вона не чекала тут побачити, так це Пашку. Але це був він!

— Ти що тут робиш? Як ти знайшов мене?

— По тебе прийшов. Хто шукає, той завжди знайде. Я зайду?

— Ні! Я сама вийду!

Серце Ауріки калатало в самому горлі. Вона взула кімнатні капці й вийшла в тамбур.

— Ну? — похмуро подивилася на нього Ауріка.

— Ти маєш бути тільки моєю, я тебе люблю. Клянуся, більше не буду ревнувати. Повернися назад, Ауріко! — простягнув Пашка до неї руки.

— Ні, ні й ні! Ти ненормальний, і я більше нізащо не буду з тобою! Тим більше що тепер це взагалі неможливо!

— Чому? У тебе хтось є? — почав насідати Пашка, і очі його блиснули кригою.

— Я вийшла заміж, уяви собі! Він людина чудова: розумна, освічена, вихована, не те що деякі!

— Брешеш ти все! Кільця ж немає, де кільце, а?…