Колишній вирішив залишитися в моїй квартирі після розставання, не розуміючи, що його плани вже руйнуються

Праворуч від її квартири жив Дем’янич — сусід у розтягнутих спортивних штанях і вицвілій смугастій майці. Він лагодив мотори на слух і вмів пояснити будь-якому нахабі, де закінчується його територія.

Оксана натиснула на дзвінок. За дверима защебетала електронна трель, потім почулися важкі кроки. Дем’янич відчинив із паяльником у руці; від жала тягнулася тонка цівка диму.

— О, сусідко! — прогудів він. — Ти чого біла як стіна? Залило? Проводку вибило? Кажи, зараз інструмент прихоплю.

— Гірше, — Оксана сперлася плечем об холодну стіну. — Проводку можна вимкнути, воду перекрити. А колишнього разом із його ріднею, здається, так просто не перекриєш.

Вона розповіла все коротко: ранкове розставання, реєстрацію Назара, раптову впевненість його матері, план оселитися у вітальні й перечекати суд. Поки вона говорила, паяльник у руці Дем’янича опускався все нижче. Добродушне обличчя сусіда стало задумливим, майже хижим.

— Отже, хочуть жити за законом, — протягнув він. — На чужому дивані, за чужим столом, чужими огірками закушуючи. Траплялися мені такі. Думають, якщо в шпарину пролізли, то вже господарі.

— Що мені робити? — спитала Оксана. — До суду я подам, звісно. Але сьогодні вночі я з ними під одним дахом не залишуся. Я себе знаю. Або подушкою придушу, або чимось важким запущу.

— Не треба тобі важким, — розважливо сказав Дем’янич. — Біографію псувати через двох любителів безплатного житла нерозумно. Тут потрібна відповідь не пряма, а бічна. Середовище проживання їм треба показати в усій красі.

Він відступив у передпокій, поставив паяльник на залізну підставку, витяг із кишені старий кнопковий телефон і примружився.

— Ти мені тоді з розсадою допомогла, пам’ятаєш? Я добра не забуваю. Іди до себе. Хвилин за десять усе почнеться.

— Дем’яничу, ви тільки без криміналу, — насторожилася Оксана.

— Ображаєш, — хмикнув він. — Усе чинно, культурно, у межах пристойності. І скатертину твою, між іншим, теж постараємося врятувати.

Оксана повернулася до своїх дверей із відчуттям, що перед грозою повітря стало густішим. Вона ще не розуміла, що задумав сусід, але вперше за вечір їй стало трохи легше дихати… 👉👉👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» нижче👇👇👇