Косатка не відпливала від їхнього човна — і тоді вони побачили, що вона несе

Голос на тому кінці ще секунду помовчав, а потім коротко відповів:

— Приїжджайте на станцію. Це краще пояснювати особисто, не телефоном.

Наступного дня вони приїхали. Морська біологічна станція розташовувалася на невеликому мисі, осторонь туристичних маршрутів. Усередині — стіни з картами, екрани з даними, стелажі з папками й жорсткими дисками.

Один зі співробітників станції, який займався польовими спостереженнями вже понад десять років, зустрів їх біля входу й одразу провів до робочого кабінету. Без зайвих слів він відкрив ноутбук і показав фотографію. На екрані була косатка.

Та сама. Мітка за лівим оком була видна виразно. Дослідник пояснив: ця особина перебуває під спостереженням відтоді, як її вперше зафіксували з незвичною поведінкою.

Три роки тому рибалки з невеликого селища на півночі повідомили, що косатка кружляла навколо їхнього судна понад годину. Коли вони нарешті підійшли ближче, на її спині лежав морський птах із перебитим крилом, заплутаний в уривку сітки. Рибалки звільнили птаха. Косатка пішла.

Тоді цей випадок списали на збіг. Удруге це сталося приблизно через рік. Інші люди. Інше місце. Інший човен.

Косатка знову кружляла. Знову тримала щось на собі. Цього разу — молодого тюленя з волосінню, намотаною навколо шиї. Люди на човні допомогли. Косатка знову зникла одразу після того, як переконалася, що тварина жива.

Коли чоловіки це почули, один із них запитав прямо:

— Що це означає? Що вона робить це навмисно? Що цілеспрямовано шукає людей, аби ті допомогли?