Літня хатня робітниця випадково дізналася таємницю мого чоловіка й вирішила попередити мене

Розгляд справи відбувся за два місяці. Адвокат зібрав договір дарування, підтвердження того, що квартира перейшла Ользі до шлюбу, документи про шлюб і позовну заяву про розірвання шлюбу, припинення права Артема користуватися житлом і зняття його з реєстрації. Артем з’явився з молодим юристом у пом’ятому костюмі.

Його представник стверджував, що тривале проживання й реєстрація дають Артемові право залишитися. Він посилався на участь клієнта у витратах, утримання квартири й неприпустимість свавільного виселення. Суддя, жінка років шістдесяти з утомленим, але уважним поглядом, вислухала обидві сторони й звернулася до Артема:

— Ви брали участь у придбанні цієї квартири?

— Ні, але…

— Оплачували ремонт із власних коштів?

— Я вносив гроші за комунальні послуги.

— Квартира подарована Ользі Сергіївні до укладення шлюбу. Оплата поточних рахунків не створює частки в праві власності й після розірвання шлюбу сама собою не дає вам безстрокового права користуватися житлом усупереч волі власниці.

Суд постановив розірвати шлюб і припинити право Артема користуватися квартирою. Після набрання рішенням законної сили його реєстрацію за цією адресою мали припинити. Тепер залишалося дочекатися закінчення строку на оскарження.

Артем покинув залу, навіть не глянувши на Ольгу. Молодий юрист ішов слідом і щось йому пояснював, але той наче не чув. Ольга залишилася в коридорі, притискаючи до грудей темно-синю папку з потертими кутиками; до колишніх паперів у ній додалося судове рішення.

За місяць Артем більше не значився зареєстрованим за її адресою. Людина, яка колись увійшла сюди з двома валізами й настільною лампою, більше не могла вимагати доступу до квартири…👉Продовження, натисніть кнопку «Далі» під рекламою👇👇👇