На весіллі наречений прошепотів мені жорстоку правду, але моя відповідь змінила все

Ми повернули контроль над компанією. Батько, ніби скинувши з плечей важкий камінь зради, наче помолодшав. Він знову сперечався на нарадах, пропонував ідеї, укладав угоди, сміявся в коридорах. Ми не просто втримали бізнес — ми вивели його на новий рівень. Для багатьох наша історія стала прикладом того, що навіть проти сильних можна встояти, якщо не здаватися і не боятися правди.

Я сиділа у своєму новому кабінеті поруч із кабінетом батька і розбирала документи щодо чергового проєкту. На стіні без звуку працював новинний канал. Я підвела очі випадково — і побачила знайоме обличчя Віктора Громова.

Його виводили з будівлі суду під конвоєм. На руках були кайданки. Погляд згаслий, обличчя змарніле, уся колишня влада зникла, ніби її ніколи й не було. Внизу екрана йшов рядок про повний арешт майна.

Я не відчула радості. Тільки холодне, тихе задоволення. Справедливість нарешті дісталася до тих, хто вважав себе недосяжним.

У цю мить задзвонив телефон. Номер був незнайомий. Я кілька секунд дивилася на екран, потім відповіла.

— Так.

— Леро…