На ювілей чоловік подарував мені порожню коробку від айфона, не підозрюючи, чим закінчиться його жарт

Ранок після ювілею був важким, хоча Олеся майже не пила. Боліла не голова — боліло все, що вчора вона намагалася втримати в собі. Вона обережно вибралася з-під ковдри, щоб не розбудити хропучого Романа. На годиннику було трохи по шостій. Для вихідного надто рано, та сон усе одно не повертався.

На кухні свято виглядало жалюгідно. Недомиті тарілки, контейнери з салатами, порожні пляшки, серветки, що прилипли до краю столу. І та сама коробка — біла, гладка, порожня. Вона стояла на видноті, як насмішка, що пережила веселощі.

Олеся поставила чайник, сіла навпроти коробки й довго дивилася на неї. Потім узяла до рук, провела долонею по кришці, відчула під пальцями холодний глянець. Ще вчора цей предмет здавався обіцянкою. Тепер був лише сміттям. Вона підвелася й з несподіваною злістю жбурнула коробку у відро.

Клацання вхідних дверей змусило її здригнутися.

— Олесенько, ти вже на ногах? — проспівала знайома інтонація. — Я булочок свіжих принесла. Йшла повз після гімнастики й вирішила зазирнути.

Олеся глянула на годинник. Яка гімнастика в таку рань, якщо Ганна Петрівна ніколи не вставала раніше восьмої? Але питати не стала.

Свекруха зайшла на кухню без запрошення, поставила пакет на стіл і одразу оглянулася.

— Ой, у вас тут досі розгардіяш. Ну що за звичка все лишати на потім. Молоді нині ліниві.

— Доброго ранку, — сухо сказала Олеся.

— Ромчик спить?

— Так.

— От і хай відпочиває мій золотий. Він учора так стомився, поки мені телефон налаштовував.

Ганна Петрівна дістала з сумочки новий смартфон і з насолодою розблокувала екран.

— Дивися, що він мені показав. Тепер я вмію робити ці… як їх… знімки самої себе.

Вона повернула екран до Олесі. На фото Ганна Петрівна стояла поруч із Романом — обидва широко усміхалися. За їхніми плечима, трохи в глибині кадру, виднілося обличчя Олесі — розгублене, бліде, в мить, коли вона щойно відкрила порожню коробку.

— Вдалий кадр, правда? — свекруха всміхнулася. — У тебе такий вираз… безцінний. Ромчик геніально вигадав…