Нічна прогулянка на чужій машині обернулася для пари маршрутом, якого вони зовсім не чекали
— Хто за кермом?
Олена подивилася на Артема. Той беззвучно хитав головою, вже не сердито, а благально. Зараз іще можна було сказати, що ключ узяв сусід, майстер, знайомий Марії. Але на екрані й далі світилися чотирнадцять хвилин, і будь-яка нова брехня мала б той самий короткий строк.
— Це Артем, — відповіла вона. — Я чотири місяці зустрічалася з ним. Я тобі зраджувала. Він узяв ключ, а я поїхала з ним.
Після довгої паузи Павло попросив залишити ключ у машині. Він подзвонить Марії, перешле їй координати модуля, а при ній зніме охоронний режим. Олені Павло велів уранці не приїжджати. Про подальше вони поговорять письмово.
— Я не знав, хто був у салоні, — додав Павло. — Решту ти сказала сама.
Зв’язок урвався. Артем смикнув механічну ручку двічі, двері відчинилися. Олена повторила рух зі свого боку й вийшла слідом. Під білими лампами Артем зажадав сказати Павлові, ніби все сталося проти її волі. Олена відповіла: ключ він узяв без згоди, але пасажирські дверцята вона відчинила сама і ховатися за Артемом не стане. Той відсахнувся, схопив із задньої підлоги паперовий пакет, кинув ключ на переднє сидіння й пішов уздовж бетонної стіни, не озирнувшись.
За двадцять хвилин біля паркувальної кишені зупинилося таксі. Марія вийшла сама й дочекалася, поки брат зніме охоронний режим і підніме замки. Лише після цього вона відчинила дверцята й узяла ключ. Олена почала говорити, але Марія зупинила її долонею: «Не мені. І не сьогодні».
Олена написала чоловікові одне повідомлення: «Це тривало чотири місяці. Я не стану виправдовуватися і нічого не прошу сьогодні. Ключ у Марії». Надіславши, вона прибрала телефон. Відповіді не було, і вона не стала домагатися її повторним дзвінком.
Марія сіла за кермо Павлової машини. На екрані ще світилася дорога до приймального корпусу. Кросовер плавно виїхав з-під естакади, і задні вогні зникли за поворотом. Олена лишилася біля бетонної стіни з порожніми руками; уперше за багато місяців їй не було чого приховувати, але додому довелося повертатися самій.