Оксана довго стояла біля вікна, хоча у дворі вже майже нічого не відбувалося. Старенький позашляховик, на якому Мирон Савелійович повіз дітей, давно звернув за ріг між двома будинками, фари блиснули в сутінках і зникли....

Буває, почуття починається легко й святково, ніби сама доля підштовхує двох людей одне до одного. А потім виявляється, що за красивим початком не завжди йде щасливе продовження. Роман і Дарина познайомилися на весіллі: вона...

Перед світанком небо над великим містом було матовим, холодним, ніби його затягнули тонкою тканиною кольору випраної військової форми. Ліхтарі ще горіли, вікна будинків темніли, вулиці тільки-но збиралися ожити, але в службовій квартирі при командуванні...

Червневе тепло м’яко лягало на плечі Оксани, поки вона повільно йшла між рядами пам’ятників, хрестів, кам’яних плит і високих мармурових надгробків. Сонце вже піднялося досить високо, але ще не пекло, а лише прогрівало спину...

Кожен його вдих був боротьбою. Тепло вислизало, життя тануло, мов сніжинка на долоні. Крижаний вітер, що спускався з гірської ущелини, завивав у димарі. Він був господарем у цьому безкрайому лісовому краї й уже майже...

Надя прокинулася за хвилину до будильника, як завжди. Вона лежала й слухала, як за стіною сопе Артем, як на кухні цокає годинник, що лишився ще від колишніх господарів. П’ять сорок вісім. За дванадцять хвилин...

— Мамо, підпиши тут, поки нотаріус не пішов, — сказала Ольга й поклала переді мною теку так обережно, ніби в ній лежав не документ, а тістечко. Я стояла посеред її величезної кухні, де пахло...

«Хто з вами це зробив?» — зблідла Лариса Сергіївна, оглядаючи сімдесятирічну пацієнтку. Лампа денного світла гуділа під стелею, заливаючи кабінет рівним білим сяйвом. Пахло антисептиком і щойно вимитим лінолеумом. Звичайний лютневий прийом, третя пацієнтка...