Перед весіллям батько таємно встановив камеру в машину нареченого, і запис змінив усе

Максим кивнув.

— Тоді його звали Кирило. Я порівняв фотографії. Це та сама людина.

Григорієві здалося, ніби підлога пішла з-під ніг.

Тоді справу закрили як нещасний випадок. Машина зірвалася з дороги. Наречений вижив майже без ушкоджень. Дівчина загинула.

— І ніхто не запідозрив? — запитав Григорій захриплим голосом.

— Запідозрили, — відповів Максим. — Її батько намагався домогтися повторної перевірки. Але доказів забракло. А за кілька місяців цей Кирило зник.

Григорій підійшов до вікна. За склом починало світати, але йому здавалося, що навколо стає тільки темніше.

— Отже, тепер черга моєї доньки.

Максим не став утішати його порожніми словами.

До вечора виявилася ще одна деталь. Світловолоса жінка з машини була не випадковою коханкою. Її звали Лариса, і офіційно вона була дружиною Даніїла.

Вони працювали разом давно. Схема була простою і від того ще жахливішою. Даніїл знайомився із заможними жінками, швидко закохував їх у себе, підводив до шлюбу, цікавився майном, рахунками, документами. Потім ставалася трагедія. Аварія. Падіння. Нещасний випадок. Після цього він зникав під новим ім’ям.

Григорій дивився на фотографії загиблих жінок, і всередині нього підіймалася така лють, що він ледве міг говорити.

— Я сам його знищу, — промовив він тихо.

Максим різко глянув на нього.

— Навіть не думай. Зробиш тільки гірше. Він має потрапити до рук поліції живим і з доказами.

— Він хотів убити мою доньку.

— Саме тому ми не маємо права зірватися.

Григорій закрив обличчя руками. Вперше за багато років він відчув себе безпорадним. Гроші, зв’язки, вплив — усе це нічого не важило перед жахом того, що Лера вже стояла на краю прірви й навіть не знала про це.

Увечері донька повернулася додому сяюча, з текою весільних запрошень у руках…