Свекруха приїхала «погосподарювати» й залишила невістці список із двадцяти справ, але одна телефонна розмова змінила її плани.

Спершу економила, потім соромилася, потім просто забула про свою мрію. Система зламалася.

Людмила Василівна перевела погляд на блокнот із червоним чорнилом і усміхнулася. Оксана молодець. Вона не прогнулася під безглузду традицію, не стала дотримуватися субординації.

Просто залишила список і пішла замовляти салат із креветками. Пів року тому на якомусь сімейному застіллі Людмила Василівна й справді побіжно згадала, що салат із руколою та креветками — це найсмачніше, що вона куштувала за останні десять років. Син тоді й вухом не повів, а невістка не тільки запам’ятала, а й замовила сьогодні.

Для неї. Жінка подивилася в спину синові, який ішов до вітальні. Максим почухував поперек і позіхав, передчуваючи, що мати зараз метнеться до плити.

Він був абсолютно певен у своїй чоловічій винятковості. Він був певен, що жінки створені для його комфорту. Так само, як був певен його батько.

«Стояти!» — промовила Людмила Василівна. Голос пролунав неголосно, але в ньому брязнув такий метал, що Пончик, який збирався виповзти з-під вішалки, волів повернутися назад і прикинутися ганчіркою. Максим завмер, не дійшовши двох кроків до дивана.

Озирнувся. Мати стояла посеред кухні зі спокійним обличчям. З нього зникла метушлива бабська злість, поступившись місцем крижаному, тверезому спокою жінки, яка раптом усвідомила, як жорстоко її обманювали все життя.

«Мам, чого стояти? Їсти давай, кажу!»

Вона підійшла до столу, взяла блокнот двома пальцями, акуратно відірвала аркуш зі списком і ступила до сина. «Отже так, Максиме! — суворо, карбуючи кожне слово, сказала Людмила Василівна. — Твоя дружина працює з понеділка по п’ятницю.

Так само, як і ти. Різниця тільки в тому, що вона ще примудряється після роботи заскочити в магазин, готувати вечері й прати твої шкарпетки. Я приїхала сюди в гості.

У гості, Максиме! А ти сидиш, розвалившись, і чекаєш, поки тебе обслуговуватимуть дві баби одразу? Переб’єшся!» Вона припечатала список синові просто в груди. Той інстинктивно схопив його, кліпаючи віями в цілковитому ошелешенні. «Фартух висить на гачку біля мийки.

Відро у ванній. Губки під мийкою. Твоя дружина розписала тобі план на день».

Вона тицьнула пальцем у список. «Зверни особливу увагу на пункт номер чотири про кришталеву люстру. Драбина в комірчині.

Почнеш просто зараз…»