Свекруха розпорядилася моєю ікрою як своєю і наказала залишити її гостям, але я вирішила інакше

Сергій мугикав щось нерозбірливе. Фельдшер світив йому в очі ліхтариком.

— Чоловіче, як ваше прізвище? Який сьогодні день? — голосно запитував медик. Сергій похитав головою.

Погляд його прояснився. Він побачив людей у формі, потім скосив очі й побачив дружину, що стояла у дверях. Спогади хлинули в його травмований мозок.

Банка. Кидок. Ікра.

Зрозумівши, що справа пахне гасом, Сергій відразу спробував увімкнути дурника й перевести стрілки.

— Це вона! — прохрипів Сергій, тремтячою рукою вказуючи на Ірину. — Вона на мене напала! У нас була сімейна сварка! Вона кинула в мене чимось важким! Виганяє мене з дому!

Поліцейський, молодий сержант із планшетом, суворо насупив брови й повернувся до Ірини.

— Громадянко, це правда? Ви завдали тілесних ушкоджень своєму чоловікові? Будемо оформляти протокол!

Ірина важко зітхнула й простягнула йому телефон…