Свекруха зажадала від батька невістки доплачувати молодій сім’ї, але його реакція виявилася зовсім не тією, на яку вона розраховувала

У цей момент у салоні з’явилася адміністраторка Ольга з круглими від подиву очима.

— Наташ, там до тебе прийшли. Не клієнт.

Наташа зняла маску, визирнула в хол. На дивані, закинувши ногу на ногу, сиділа Катерина, рідна сестра Дмитра. На відміну від брата й матері, Катерина була людиною притомною. Вагітна на сьомому місяці, заміжня за адекватним інженером Антоном, вона воліла триматися від материнських інтриг осторонь.

— Привіт, трудівнице пилочки й праймера! — Катерина махнула рукою. — Я тут повз поліклініку йшла. Дай, думаю, заскочу.

Наташа перепросила перед Ларисою й на п’ять хвилин передала її змінниці, щоб та закінчила сушіння покриття, а сама підійшла до зовиці.

— Катю, якими долями? Мама відрядила?

Катерина розсміялася.

— Ой, Наташо, не сміши. Я з мамою спілкуюся раз на місяць, і то на свята. Вона мені вчора дзвонила, жалілася, що ти її голодом мориш, Діму в чорному тілі тримаєш, вимагала, щоб я на тебе вплинула. А я ж знаю, куди наша маман свої архівістські гонорари складає.

Наташа примружилася. Оце вже було цікаво.

— І куди ж?

— Вона на дачі баню будує зі зрубу й нові теплиці замовила, якісь імпортні. Я тому й заскочила попередити. Вона тепер вирішила підключити важку артилерію, питала в мене, де твій батько мешкає.

Наташа звела брови.

— Мій тато? А він їй навіщо здався?

— А як навіщо? Вимагати субсидії.

Катерина закотила очі.

— У неї в голові схема склалася. Раз ти мало заробляєш, а квартира татова, значить, тато має доплачувати Дімі за моральну шкоду, що в нього дружина не мільйонерка. Я їй сказала, що вона геть з глузду з’їхала. Ну, ти ж знаєш Валентину. Іде напролом, як сліпий носоріг.

Наташа повільно кивнула. Ситуація набувала комедійного, але вкрай зухвалого оберту.

— Дякую, Катю, за інформацію.

— Та нема за що. Випатрай із мого брата душу, Наташо. Він зовсім знахабнів на твоїх харчах. Якщо треба буде алібі чи свідчення в суді, я на твоєму боці. — Зовиця підморгнула й, важко перевалюючись, попрямувала до виходу…