«Таня вийшла зі школи й ЗНИКЛА». Він увесь час був поруч

— Це було дуже незвично. Вона не могла так надовго затриматися.

Час був уже восьма вечора, а її все немає. Така поведінка була для неї абсолютно неприйнятною. Був іще один важливий момент. Напередодні свого зникнення, під час весняних канікул, вона гостювала в мене в столиці.

І коли їхала, то забула в мене свій телефон. На момент зникнення мобільного в неї із собою не було. Моя мама обійшла всіх подруг, я теж усіх їх обдзвонила. Ми почали всерйоз непокоїтися.

Потім мама пішла до поліції й написала заяву про розшук. Хоча у відділку її навіть не хотіли приймати. Там казали: «Ой, та це вона, мабуть, загуляла, може, ви з нею посварилися».

Припускали, що дівчинка могла кудись зайти або навмисне сховатися в подружки. Але мама наполягла на своєму. Заяву зрештою все-таки прийняли.

Щоправда, чергові сказали, що протягом трьох днів підліток має сам з’явитися. Я відразу виїхала до Жердєвки і вже о сьомій ранку була на місці. Ми приїхали туди машиною разом із братом.

Першою допомагати Ніні кинулася її найближча подруга Марина. Вона відразу приїхала разом зі своїм другом Ігорем. Вони почали думати, що робити далі.

Марина зі співмешканцем Ігорем забрали мене машиною від відділення поліції. Я поїхала до них додому й усе повторювала: «Як це так, зникла? Де ж вона?». На той час мої родичі й знайомі вже організували власними силами загони волонтерів.

Вони активно почали шукати Таню. Оці стандартні слова, які кажуть, коли людина зникає: «Пішла до друзів, загралася, загулялася чи образилася на рідних, а потім повернеться». Усе це було абсолютно неможливо застосувати до Тані.

Їй виповнилося тринадцять років лише за три місяці до зникнення. Може, Таня й здавалася комусь дорослою. Але вона тільки-но перетворювалася з маленької дівчинки на підлітка.

— А хлопця в неї не було? Все-таки тринадцять років, це вже підліток.

— Та ні, хлопця не було. Внутрішньо вона була ще зовсім дитиною.

До останнього вона гралася в ляльки, їй подобалися феї з популярних мультфільмів. Вона була цим дуже захоплена. Я привозила їй зі столиці ляльок, наліпки й журнали.

Вона завжди цьому дуже раділа. Дівчинка була просто щиро захоплена цими чарівними феями. Ну, вона, як і всі дівчатка, гралася в ляльки, шила для них одяг.

Також вона захоплювалася бісероплетінням і ходила на танці. Вона була дуже веселою, чуйною і світлою. Це була неймовірно позитивна, доброзичлива й відповідальна дівчинка.

— А от що стосується обережності, чи була вона довірливою?