Три ночі поспіль вовчиця приходила до однієї могили, і лісник вирішив дізнатися причину її дивної поведінки.
Спуск за кладовищем був крутий і глинистий. Дощ перетворив його на слизьке скло. Вовчиця йшла повільно, ніби розуміла: людина не втримається за звіриним темпом. Кілька разів вона озиралася. Данило чіплявся за кущі, ставив чоботи боком, одного разу все ж зірвався й мало не з’їхав униз на колінах.
Унизу, біля підмитого схилу, під поваленою сосною чорніло нове укриття. Не глибока справжня нора, а тісна лежанка під корінням, набита сухою травою, мохом і клаптями шерсті. Вовчиця сховалася там на хвилину. З темряви долинув слабкий, тонкий писк. Живий.
Данило зупинився за кілька кроків і ближче не пішов. І так уже було зроблено більше, ніж він будь-коли вважав можливим між людиною й диким звіром. Він стояв під дощем, чув із-під коріння крихке, вперте дихання життя й раптом зрозумів, скільки сил знадобилося вовчиці, щоб знову й знову підніматися звідси до кладовища.
Спершу рити. Потім тягти. Потім повертатися. З хворою лапою, в холоді, під дощами. Щоразу туди, де з-під землі кликав один малюк і мовчав інший.
Вовчиця вийшла назовні вже без згортка. Груди її важко ходили, болючу лапу вона трохи підтискала. Данило повільно присів навпочіпки й сам не помітив, як вимовив:
— Вона б тебе пожаліла.
Вовчиця не ворухнулася. Та він і не їй сказав. Матері.
Спогад повернувся цілком: хлів, холодне повітря, молода сіра вовчиця в кутку, залізна петля на лапі, Ганна Петрівна в старому ватнику поруч із нею. І її тихий голос, яким вона тоді відповідала на його крик: «Ти весь час думаєш, що звір приходить до людини тільки по м’ясо або зі злості. А він частіше приходить тоді, коли йому більше нікуди йти».
Данило тоді грюкнув дверима й пішов, не бажаючи слухати. Тепер ці слова повернулися з такою силою, що він на мить заплющив очі.
Треба було підійматися. Край могили все ще тримався на підпірках. Якщо лишити все до ранку, дощ міг остаточно розмити схил. Данило підвівся. Вовчиця лише провела його поглядом і лишилася біля темного спуску…
