Вона хотіла тихо навідати маму, але знайома машина й голоси з будинку повністю змінили її плани.

За п’ять робочих днів надійшов висновок експертизи. Він не залишав місця сумнівам: біологічну спорідненість Оксани Бондаренко з Романом і Галиною Дорошенками було підтверджено з імовірністю, що практично виключала помилку. Коваленко відразу підготував звернення до суду.

Паралельно Оксана взялася за компанію «Горизонт». Віктор Олегович Кравченко зустрів її ввічливо, але насторожено. Він звик до власниці, яка підписувала принесені папери, не ставлячи запитань, і ще не зрозумів, наскільки змінилися правила.

— Мені потрібен повний комплект фінансових документів за останні три роки, — сказала Оксана.

— До офіційного оформлення ваших прав я не можу надати внутрішню звітність сторонній особі.

— Розумне зауваження. Тоді наступного разу я прийду з юристом і довіреністю чинної власниці. Цього буде досить?

Кравченко змушений був підтвердити.

За три дні Оксана повернулася разом із Коваленком. Довіреність, видана Мариною, дозволяла Оксані представляти чинну власницю контрольної частки під час перевірки, запитувати документи й передавати матеріали юристу та правоохоронним органам. Першу добу Оксана майже не підводила голови від тек і електронних таблиць. Субпідрядник «Стройресурс» з’явився в документах у день призначення Кравченка й регулярно отримував оплату за роботи, виконані не повністю або оцінені значно вище від реальної вартості.

На другий день знайшовся і зворотний ланцюг платежів. Компанія перераховувала «Стройресурсу» великі аванси, а частина коштів через кілька операцій опинялася на рахунку, пов’язаному з родичем керівника. Схема не вирізнялася винахідливістю. Вона трималася лише на впевненості, що власниця ніколи не зазирне у звіти.

Оксана звірила договори, дати, акти виконаних робіт і банківські виписки. Потім склала восьмисторінковий висновок і надіслала Коваленкові. Він подзвонив за годину.

— Ви цілком упевнені у висновках?

— Так. Кожен епізод підтверджений документами. Це не помилка обліку й не управлінська недбалість.

— Матеріалів досить, щоб звернутися до правоохоронних органів.

— Саме цього я й хочу.

Після того як Марина ознайомилася з висновком, від її імені подали заяву до правоохоронних органів. Як чинна власниця контрольної частки, вона ініціювала звільнення Кравченка, яке оформили за тиждень після початку офіційної перевірки. Він спробував оскаржити рішення, стверджуючи, що втратив посаду незаконно, але документи говорили переконливіше. Розгляд щодо звільнення він програв. Перевірка фінансових операцій просувалася повільно, зате вже не могла безслідно зникнути в закритій теці.

Після звільнення Кравченка Марина скористалася правами власниці контрольної частки й домоглася тимчасового призначення Оксани керівницею до оформлення спадкових прав. Заради цієї роботи Оксана завершила справи в Черненка. Розпоряджатися часткою Марини від власного імені вона не могла.

Оксана вийшла з будівлі компанії пізнього вечора й уперше дозволила собі зупинитися. Ще недавно вона вважала цю організацію чужою й думала лише про те, чи має моральне право прийняти спадщину. Тепер перед очима стояли люди, залежні від чесної роботи підприємства, незавершені проєкти й гроші, які хтось роками виводив, користуючись відсутністю контролю з боку власниці. Марина не винна в тому, що не змогла побачити схему. Але Оксана побачила — і вже не могла вдавати, ніби цифри нічого їй не сказали…