Виснажений лев страждав від паразитів, аж поки один чоловік не наважився підійти до нього надто близько
Вона помовчала.
— Знала. Він звертався раніше. Собаки, мавпи, лев. Я відмовилася з ним працювати, коли побачила умови.
— Коли?
— Минулої осені.
Марія відчула, як серце почало битися швидше.
— Ви можете це підтвердити?
Ірина провела їх у дім. На кухні пахло ліками й варенням. У сусідній кімнаті кашляв літній чоловік. Ірина дістала старий телефон, довго шукала листування.
— Ось, — сказала вона.
На екрані були повідомлення Савчука.
«Потрібен акт на котяру. Без виїзду. Як раніше».
Відповідь Ірини:
«Після того, що я бачила, я вам нічого підписувати не буду. Тварину треба лікувати й вилучати».
Савчук:
«Не розумничай. Тобі ж гірше».
Далі — голосове. Ірина ввімкнула. Голос Савчука, злий і хрипкий:
— Ти мені не псуй схему. Підпишеш папір — отримаєш гроші. Не підпишеш — знайду, хто підпише за тебе.
Марія повільно сіла на табурет. Ноги знову стали ватяними, але тепер не від страху. Від розуміння.
— Чому ви тоді не звернулися? — спитав Дмитро.
Ірина подивилася на нього з гіркотою.
— Куди? Я писала скаргу. Відповіли, що під час перевірки порушень не виявлено. Потім у батька стався інсульт. Я звільнилася. Знаєте, скільки в людини сил, коли вона миє лежачого батька й рахує таблетки? Ні на яку боротьбу вже не лишається.
Марія не засуджувала. Вона сама тепер знала, як швидко закінчуються сили.
Ірина дала письмове пояснення, копії листування, погодилася офіційно підтвердити підробку. Дмитро надіслав клопотання. Світлана підготувала новий матеріал, але юрист попросив не публікувати одразу, щоб не сполохати тих, хто міг знищити документи.
І тут Павло, той самий юрист компанії, прийшов сам.
Він подзвонив Марії з незнайомого номера ввечері.
— Це Павло. Не кладіть слухавку.
Марія вийшла на балкон. Унизу підлітки ганяли м’яча, хтось лаявся біля під’їзду.
— Що вам потрібно?
— Я хочу зустрітися.
— Навіщо?
— Я бачив вашу таблицю.
— Яку?
— Ту, яку ви надсилали Дмитрові Коваленку. Не питайте як. У нас у компанії є люди, які досі пересилають Олені Петрівні все, що стосується справи.
Марія похолола.
— Ви мені погрожуєте?
