«Я йду від тебе», — ніби нічого й не сталося, промовив чоловік за сніданком, залишивши Люду з трьома дітьми в орендованій квартирі

У грудні Богдан освідчився їй на тій самій веранді, де вони провели стільки вечорів.

— Виходь за мене. Я хочу завжди бути поруч із тобою.

Оксана спитала, як сім’я поєднається з його довгими рейсами. Богдан пояснив, що вирішив піти з моря й разом із нею займатися компанією. Вона дивилася на людину, яка випадково ввійшла в її життя й стала найближчою, і відчувала, як серце переповнюється любов’ю.

— Так. Я вийду за тебе.

Навесні влаштували скромне весілля для найближчих. Лариса допомагала нареченій і плакала найбільше. Олена Савеліївна сиділа в першому ряду, раз у раз промокаючи очі хустинкою. Діти сміялися, бігали довкола молодят і обсипали їх пелюстками.

Після церемонії Софія спитала, чи став дядько Богдан їхнім татом. Оксана обережно пояснила, що тепер він вітчим, але любить їх як рідних.

— Навіть сильніше, — додав Богдан і підхопив дівчинку на руки. — Бо я сам вас обрав. А свій вибір людина особливо береже.

Компанія поступово зростала. Оксана виявилася вимогливою, але справедливою керівницею. Водії поважали її за прямоту, клієнти — за надійність. До кінця року вони придбали дві нові вантажівки й відкрили ще один невеликий офіс.

Лариса жартувала, що скромна домогосподарка несподівано перетворилася на ділову жінку. Оксана поправляла подругу: вона ніколи не була лише домогосподаркою, просто надто довго не знала про власні можливості…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇