Як спроба свекрухи вказати мені на двері обернулася найбільшою ганьбою в житті її сина
Сергію! Ти взагалі стоїш і чуєш, що ця ненормальна хамка тут верзе?! Ану швидко скажи їй своє вагоме слово! Постав цю знахабнілу стерву на її законне місце!
Сергій у паніці метався розгубленим поглядом між двома найважливішими жінками у своєму житті, не знаючи, чий бік зайняти, бажаючи лише одного — щоб цей кошмар негайно скінчився.
— Алін, послухай, ну куди вона зараз, проти ночі, поїде? Темніє вже, дощ надворі… Може, охолонемо, поспимо, а завтра вранці спокійно сядемо й усе обговоримо? Мамо, ну ти, звісно, теж дуже перегнула палицю з цим дротом і з Антоном…
— Я перегнула?! Я?! — істерично, на ультразвуку заверещала Галина Петрівна, хапаючись за серце театральним жестом. — Я вашого телепня виховую, поки ви по магазинах прохолоджуєтеся! А ти, безвольна ганчірко, стоїш тут і спокійно дозволяєш якійсь прийшлій дівці так по-скотськи з рідною матір’ю розмовляти!
— Сергій більше не буде нічого вам говорити, — жорстко, мов сокирою, перебила потоки образ Аліна, роблячи рішучий крок впритул до побагровілої свекрухи. — Говорити тепер тут буду виключно я. Галино Петрівно, ви у своєму сліпому, егоїстичному упоєнні владою, вочевидь, геть забули одну маленьку, але вкрай важливу юридичну деталь. Ви так голосно й так часто кричите на кожному кроці про «дім мого сина», що, здається, вже самі щиро повірили в цю зручну для вас брехню. Але давайте-но ми просто зараз подивимося в офіційні документи.
Аліна стрімким кроком підійшла до заскленого серванта, рвучко відчинила дверцята, дістала звідти щільну синю теку з сімейними документами. Спритно розстебнувши блискавку, вона витягла щільний аркуш із гербовою печаткою — свідоцтво про державну реєстрацію права власності — і розгорнула його просто перед носом приголомшеної свекрухи.
— Читайте по літерах, якщо зір дозволяє. Ця квартира від першого до останнього квадратного метра куплена виключно на гроші від продажу великої двокімнатної квартири моєї покійної бабусі, плюс додані всі мої особисті заощадження, зроблені ще до вступу в шлюб із вашим сином. Сергій у цій квартирі не має ані найменшої частки, він тут навіть не зареєстрований! Його офіційна реєстрація у вас, у тій самій вашій квартирі, де ви зараз нібито робите життєво важливий ремонт. Це. Моя. Квартира. Моя особиста власність. І тільки я вирішую, хто має право переступати її поріг. Сергій мені все докладно розповів про ваш ремонт, тож на кухні й у спальні жити можна прекрасно.
Галина Петрівна шоковано розтулила рота, жадібно хапаючи повітря, як викинута на берег риба, стулила його, потім знову розтулила. Її обвисле обличчя з агресивно-червоного стрімко стало бордово-багряним.
— Ти… ти смієш дорікати мені, матері твого чоловіка, якимись жалюгідними квадратними метрами? Ах ти меркантильна, розрахункова паскуда! Сергію, ти це своїми вухами чуєш?! Вона ж тебе взагалі ні в що не ставить у цьому домі! Ти для неї тут ніхто, порожнє місце на пташиних правах!
— Я ставлю його ні в що?
