ЗЛИДЕННА РОДИНА З СРСР УТЕКЛА ДО НІМЕЧЧИНИ. Через 10 Років Сусіди Не Повірили Власним Очам

Він влаштувався на текстильну фабрику в містечку поруч із табором, тягав рулони тканини, завантажував машини, мив обладнання після зміни. Робота була фізично важкою, і після 15 років сидіння за креслярським столом його тіло протестувало: боліла спина, нили руки, ноги надвечір гули так, що він насилу піднімався сходами до табірної кімнати. Але він працював.

Кожен робочий день, без нарікань. Бо кожна зароблена грошова одиниця була цеглинкою в стіні, яку він будував між минулим життям і майбутнім.

У таборі родина Коваленків прожила чотири місяці.

За цей час вони пройшли всі бюрократичні процедури — реєстрацію, медогляд, оформлення документів на постійне проживання, отримання посвідчень переселенців. У лютому 1991 року прийшов розподіл. Родину направляли до невеликого міста в одному з південних регіонів нової країни.

Богдан знайшов це місто на карті. Маленька цятка біля підніжжя невисоких гір. 80 000 жителів, текстильна промисловість, університет.

Він показав карту Оксані й сказав: «Це далеко від усього, що ми знаємо». Оксана подивилася на карту, потім на чоловіка й відповіла: «Ми вже далеко від усього, що ми знаємо. Яка різниця, де саме далеко?»

День від’їзду з приймального центру був сонячний. Вони завантажили свої чотири валізи в рейсовий автобус. Ромка помахав рукою хлопчикові з родини переселенців, з яким заприятелював.

Максим мовчки сів біля вікна й надягнув навушники. Він десь роздобув плеєр із касетою улюбленого гурту й слухав її без кінця, як слухають музику люди, які не хочуть чути реальність. Автобус рушив, і приймальний центр, перший барак їхнього нового життя, залишився позаду.

Попереду було невелике місто, місто, назву якого вони ще не вміли правильно вимовляти, місто, яке стане їхнім домом. Але до цього було ще далеко, і родина Коваленків поки не знала, що найважчі випробування чекали на них саме там, на тихих, охайних вулицях, де все виглядало ідеально, але чужинців не чекали…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇