Зникнення квітів із могили дружини здавалося дивним, аж поки камера не показала несподівану правду

Наступного дня він майже не працював. Документи лежали перед ним розгорнуті, телефон мовчав на столі, співробітники зазирали з питаннями, але Павло відповідав розсіяно. Він раз у раз відкривав застосунок і дивився на могилу, ніби від цього залежало щось більше, ніж доля букета.

Постать з’явилася ближче до полудня.

На екрані майнув маленький силует у темній куртці. До пам’ятника підійшов худий хлопчик років семи. Без шапки, з капюшоном на голові, у промоклих кросівках. Він швидко озирнувся, витяг троянди з вази й зник у бік бічної алеї.

Павло схопився так різко, що крісло вдарилося об стіну. За хвилину він уже йшов офісом, не слухаючи розгублених запитань секретарки. Йому самому було ніяково від того, який це має вигляд: дорослий чоловік, власник фірми, кидає справи через украдені квіти. Але для нього це були не квіти. Це був останній знак любові, який він іще міг приносити жінці, похованій під чорним каменем.

Він устиг перехопити хлопчика майже біля виходу з кладовища. Той ішов швидко, втягнувши голову в плечі, і здригнувся, коли Павло його гукнув.

— Стій. Я бачив, що ти зробив.

Хлопчик зупинився. У руках у нього вже нічого не було. Обличчя мокре, худе, з брудними слідами на щоках, очі насторожені, майже дорослі. Куртка була закоротка в рукавах, кросівки промокли наскрізь.

Павло раптом відчув себе не обвинувачем, а людиною, яка накричала на змерзлу дитину.

— Навіщо ти забираєш квіти з могили моєї дружини? — спитав він уже тихіше.

Хлопчик довго мовчав. Потім опустив погляд і сказав:

— Вибачте. Я не собі. Ви кладете їх на порожню могилу, а я відношу на справжню. Моїй бабусі. Вона померла два місяці тому.

Павло не відразу зрозумів сенс.

— На яку порожню?

— На вашу, — хлопчик підвів очі. — Там ніхто не лежить. Я бачив вашу дружину живою. Вона приходила сюди. Стояла біля своєї фотографії. Я тоді втік із притулку, хотів із бабусею поговорити. Проходив повз і побачив її. Спершу подумав, що мертва ожила. А вона помітила мене й почала кричати…