Бізнесмен повернувся раніше, ніж планував, і побачив сцену, яка змусила його миттю забути про відрядження

На іншому фрагменті Олеся сиділа за столом у своїй кімнаті — чи то читала, чи робила уроки. Увійшла Лариса. Вона трималася нетвердо й говорила так, ніби була п’яна. Змітаючи зі столу підручники й зошити, жінка повторювала, що знання падчерці не знадобляться, бо скоро та опиниться в дитячому будинку.

— А твого батька я теж кудись прилаштую, — процідила вона. — Без улюбленої донечки він швидко збожеволіє.

Тарас відсахнувся від екрана. Тепер він нарешті побачив справжнє обличчя жінки, якій так беззастережно довіряв.

На записі, зробленому напередодні його повернення, чулися лише гучні голоси з передпокою, де камери не було. Потім Олеся вбігла до своєї кімнати, зачинила за собою двері й більше не з’являлася. Вона не виходила ні поїсти, ні прогулятися. Це видалося Тарасові особливо тривожним.

Не чекаючи світанку, він поспішив до дитячої. Двері піддалися одразу. Олеся лежала на ліжку неприродно бліда. На поклик вона ненадовго розплющила очі, подивилася на батька відсторонено й знову опустила повіки. Тарас трусив її за плече, але дівчинка майже не реагувала, ніби те, що відбувається, її не стосувалося.

Він схопив телефон, щоб викликати швидку допомогу. У цю мить з’явилася Лариса, кинулася чоловікові на шию й квапливо заявила, що давно підозрювала падчерку у вживанні заборонених речовин.

— Ти чуєш себе? — Тарас різко відсторонив дружину.

— Подивися на неї! Хіба ти сам не бачиш, у якому вона стані?

Молода лікарка, що приїхала, уважно оглядала Олесю, поки Лариса роздратовано ходила поруч. Нарешті вона не витримала й зажадала припинити пошуки очевидної, на її думку, причини. Таких дітей, заявила жінка, слід негайно відправляти до відповідного закладу, бо невідомо, ким вони виростуть.

— Замовкни, Ларисо, — глухо сказав Тарас.

Дружина здивовано витріщилася на нього й нагадала, що давно попереджала про проблеми. Тоді Тарас розчинив двері й звелів їй вийти з кімнати. Лариса спробувала заперечити, але він повторив наказ. Виходячи, вона зневажливо кинула, що цього разу її прощення обійдеться йому особливо дорого…