Чоловік хвалився матері, що зізнався мені в зраді, навіть не підозрюючи, що я вже все передбачила

Максим шумно ввалився до квартири.

Він скинув черевики просто посеред килимка, навіть не подумавши поставити їх на полицю. Пройшов коридором, якимось дивом у напівтемряві не помітивши зелених баулів, що причаїлися в кутку.

— Гей, ти ще тут? — гаркнув він, зазираючи на кухню.

Кухня була прибрана до блиску. Мийка суха, плита сяє чистотою. У спальні Ольга жалібно зітхнула й уткнулася обличчям у подушку, зображаючи глухі ридання.

Максим розплився в задоволеній усмішці. Боже, як це тішило його роздуте его! Дружина ридає, благає, а він, непохитний і сильний, вершить долі. Він пройшов до вітальні.

Кімнату освітлювало лише тепле світло торшера. Максим із розмаху плюхнувся в улюблене дороге велюрове крісло Ольги. Стягнув куртку, кинув її просто на диван.

Потім, блаженно крякнувши, закинув ноги в спітнілих шкарпетках просто на відполірований журнальний столик. Дістав смартфон. Швидко знайшов контакт «Мамуля» й натиснув кнопку відеовиклику.

Гудки тривали недовго. Людмила, вочевидь, сиділа й чекала дзвінка біля телефону.

— Максимочку, ну що там? Звільнила вона житлоплощу? — голосно пролунав голос свекрухи з динаміка.

Максим вальяжно почухав живіт, дивлячись в екран, аж лускаючи від гордості за свій чоловічий вчинок.

— Усе, мамуль, уже з’їжджає! Вона зараз у спальні сльози ллє! — вихвалявся він, розмахуючи вільною рукою. — Буквально ридає в подушку. Завтра Натаху сюди перевезу, житимемо як люди.

Ольга, що стояла за прочиненими дверима в темному коридорі, щосили стримувала сміх.

Ситуація була настільки карикатурною, що сценаристам дешевих ситкомів і не снилося. Вона поправила комір суворої сорочки, взяла до рук теку з документом і ступила вперед.

— Час…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇