Чоловік із матір’ю вже ділили мої квартири перед розлученням, не підозрюючи, що в суді на них чекає неприємне відкриття

Зала виявилася невеликою: стіл судді на підвищенні, два столи для сторін, кілька лавок для присутніх. Олеся сіла ліворуч, Ірина поруч. Назар зі своїм адвокатом — праворуч. Валентина Семенівна влаштувалася за сином, але так близько, що могла торкатися його плеча. Вона й торкнулася — поклала долоню, ніби захищала хлопчика від злого світу.

Назар сидів рівно, напружено, з виразом людини, яка заздалегідь приготувалася слухати добру для себе новину. Він не дивився на Олесю. Або робив вигляд, що не дивиться.

Суддя зайшла за кілька хвилин. Жінка років п’ятдесяти п’яти, сиве волосся зібране в строгий пучок, окуляри в тонкій оправі, втомлене уважне обличчя. Вона сіла, розклала папери й підняла очі.

— Розглядається справа за позовом Коваленка Назара Андрійовича до Коваленко Олесі Вікторівни про розірвання шлюбу та поділ майна. Сторони присутні?

— Так, Ваша честь, — сказав Роман Петрович.

— Так, — відповіла Ірина.

Суддя переглянула заяву.

— Позивач просить розірвати шлюб і поділити майно, набуте в період шлюбу: три об’єкти нерухомості та грошові кошти в розмірі півтора мільйона. Вірно?

Роман Петрович підвівся.

— Вірно, Ваша честь. Мій довіритель перебував у шлюбі з відповідачкою сім років. За цей час було придбано три квартири, які, згідно із сімейним законодавством, мають вважатися спільним майном подружжя. Мій довіритель просить поділити їх у рівних частках. Крім того, відповідачка одноосібно розпорядилася коштами, що перебували на сімейній картці, і переказала їх на особистий рахунок.

Суддя зробила позначку.

— Позиція відповідача?

Ірина встала й відкрила теку.

— Відповідачка заперечує проти вимог у частині поділу майна. Усі три об’єкти нерухомості були придбані за рахунок особистих доходів Олесі Вікторівни, що підтверджується банківськими виписками, платіжними документами та довідками про доходи. Позивач фінансової участі в придбанні квартир не брав. Крім того, між сторонами укладено шлюбний договір, який змінює режим майна: набуте кожним із подружжя за особисті кошти лишається його особистою власністю. Грошові кошти, про які говорить позивач, також є особистими заощадженнями відповідачки, сформованими з її заробітку.

Роман Петрович насупився.

— Ваша честь, дозвольте заперечити. Шлюбний договір, на який посилається відповідач, був підписаний моїм довірителем у стані омани. Йому сказали, що це проста формальність, необхідна для оформлення іпотеки. Він не розумів правових наслідків.

Суддя підняла руку.

— У матеріалах справи є нотаріально посвідчений договір і протокол нотаріальної дії. Згідно з протоколом, нотаріус роз’яснив сторонам зміст документа, сторони підтвердили розуміння та добровільність підписання. Є докази протилежного?

Адвокат завагався.

— Мій довіритель підписував документи поспіхом.

— Поспіх не є доказом омани. Ваш довіритель був повнолітнім, дієздатним, мав можливість ознайомитися з текстом і відмовитися від підписання. Він цього не зробив.

Назар зблід. Олеся помітила, як його пальці стиснулися на краю столу. Валентина Семенівна нахилилася до нього й щось прошепотіла.

Суддя продовжила:

— Ви стверджуєте, що нерухомість придбавалася за спільні кошти. Чи подані платіжні документи зі сторони позивача? Перекази, розписки, підтвердження участі в іпотечних платежах?

Роман Петрович перегорнув папери.

— Позивач брав участь у сімейному житті, ніс побутові витрати, допомагав по господарству.

— Я питаю про фінансову участь у придбанні нерухомості.

— Прямих документів немає, Ваша честь, але…

— Водночас у матеріалах є виписки, згідно з якими всі платежі по іпотеці та перерахування за об’єкти нерухомості здійснювалися з рахунків відповідачки. Жодного платежу від позивача не зафіксовано.

Олеся дивилася на Назара. Блідість на його обличчі змінилася різкою червонню. Він опустив очі, ніби вперше бачив перед собою стіл.

Суддя взяла наступну пачку паперів.

— Також подані довідки про доходи. Дохід відповідачки суттєво перевищував дохід позивача. За розглядуваний період відповідачка мала об’єктивну фінансову можливість придбати зазначене майно. Доказів протилежного сторона позивача не подала.

— Та це ж шлюб! — раптом вигукнула Валентина Семенівна. — Він сім років із нею жив! Він чоловік, він має право!

Суддя різко глянула на неї поверх окулярів.

— Прошу дотримуватися порядку. Ще одне зауваження — і я видалю вас із зали.

Валентина Семенівна сіла, але губи її й далі ворушилися. Назар не підняв голови.

Суддя повернулася до документів.

— Щодо грошових коштів. Сума перебуває на особистому рахунку відповідачки. Позивач не довів, що вносив кошти в ці заощадження. Подані документи підтверджують формування заощаджень із доходів відповідачки. Підстав для поділу цієї суми суд не вбачає…