Чоловік промовчав, коли його мати зажадала рахувати кожну покупку для дитини, однак дружина вже придумала відповідь

— Куди проти ночі? — верескнула свекруха.

— Додому. Я таксі викличу. Збирайся.

— Синочку!

— Я сказав: збирайся! — гаркнув він так, що ми з Данею здригнулися.

— Я втомився, мамо. Я ледь сім’ю не втратив через твої інтриги.

Свекруха збиралася мовчки, жбурляючи речі в сумки.

Вона поїхала, навіть не попрощавшись. Богдан не пішов її проводжати. Він сидів на кухні, обхопивши голову руками.

Я зайшла, сіла навпроти.

— Оксано… — Він не підводив очей. — Я знаю, що я дурень. Я мамин синочок, який дозволив принижувати твою дитину. Я не знаю, як це виправити.

Я мовчала. Жалю не було. Була тільки втома.

— Я гроші віддам, — продовжив він глухо. — Я на другу роботу влаштуюся. У таксі піду ночами. Я все поверну. Тільки не виганяй. Дай шанс. Не заради мене. Заради нас.

Я подивилася на нього. І вперше за два роки переді мною сидів не хлопчик, який ховається за мамину спідницю, а чоловік, що припустився помилки й готовий за неї платити…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇