Чоловік відвернувся від дружини після народження дитини. Але через двадцять років сталося те, що змінило все

Здавалося, їхня сім’я нарешті здобула той мир, який колись був зруйнований.

Але одного дня минуле постукало в їхні двері.

Того дня вони влаштували невелике свято просто неба на честь дня народження Микити. За столом зібралися близькі люди, лунав сміх, хтось розкладав їжу, хтось поправляв гірлянди. Микита приймав вітання, а Марина дивилася на нього й думала, як швидко виріс її маленький хлопчик.

Раптом біля входу з’явився незнайомий літній чоловік. Він мав виснажений вигляд: зім’ятий одяг, неголене обличчя, втомлені очі. Від нього тхнуло, і гості мимоволі перезирнулися.

Микита, вихований у повазі до людей, уже хотів підійти й запропонувати йому води. Але Марина різко поклала руку йому на плече.

— Не треба, — сказала вона холодно.

Микита здивовано подивився на матір.

— Ти його знаєш?

Марина не відвела погляду від старого.

— Це людина, яка відмовилася від тебе, коли ти щойно народився.

Слова впали в тишу, мов камінь у глибоку воду.

Микита повільно повернувся до чоловіка. У його очах спершу було нерозуміння, потім спалахнув гнів.

— Ідіть, — сказав він. — Негайно…