Хлопець дозволив собі зайве на її адресу, не знаючи однієї важливої деталі про незнайомку

Погроза прозвучала без злості, майже буденно, і від того стала ще переконливішою. Кирило вперше по-справжньому роздивився дівчину: легка опора на носки, розслаблені кисті, корпус, готовий до миттєвого руху. Перед ним були очі людини, знайомої з куди справжнішим насильством, ніж шкільне позерство.

— Ти блефуєш, Дарина.

Вона ледь усміхнулася. Це не був вираз радості чи нервовості. Саме такий холодний погляд помічали крізь прорізи маски її сорок сім суперників перед тим, як програти.

— Перевірити можна лише одним способом.

Настрій глядачів змінювався на очах. Вони прийшли подивитися, як зламають непомітну однокласницю, але вона не плакала й не благала. Дівчина стояла перед шкільним господарем так, ніби справді могла перемогти. Для Кирила це вже було поразкою: навіть виграна бійка не знищила б запису, на якому хтось відкрито кинув йому виклик.

Він хруснув пальцями.

— Добре, бійцівська дівчинко. Пограємо. Тільки після цього ти не просто загавкаєш — ти благатимеш мене зупинитися.

Кирило кинувся на неї в низькій стійці, широко розвівши руки й відсікаючи шлях до відступу. Саме цей борцівський прохід приносив йому перемоги на турнірах і завершував майже кожну вуличну бійку. Дарина зустріла атаку з холодним спокоєм людини, яка виходила проти чоловіків удвічі важчих, а рефері там стежив головно за тим, щоб ніхто не загинув.

Вона могла дозволити йому повалити себе й сподіватися на чиєсь втручання. Або розкрити свої навички при всіх і прийняти наслідки. У пам’яті постало обличчя Назара: виснажене хворобою, але все ще осяяне усмішкою й упевненістю, що старша сестра неодмінно знайде вихід.

Звичайні бої в Ігоря оплачувалися скромно, захист титулу приносив учетверо більше, а за перемогу в сьогоднішньому турнірі обіцяли всю необхідну для лікування суму. Головний приз лишався єдиним способом отримати гроші негайно. На інші обіцянки Дарина поки не могла покладатися: їхнє виконання залежало від того, чи зуміє вона довести до кінця одну небезпечну справу. Якщо її таємниця відкриється, зникнуть і турнір, і останній запасний шлях до лікування. Якщо ж вона дозволить Кирилові кинути себе на підлогу, зникне дещо не менш важливе — та частина її самої, яка ще пам’ятала, як треба стояти на ногах.

Рішення прийшло без слів. Коли між ними лишилося менше пів метра, Дарина повернулася поруч із нападником, пропускаючи його повз себе. Долоня легко лягла йому на плече під бездоганним кутом і додала швидкості його власному ривку. Учні шарахнулися вбік. Кирило влетів у край натовпу, упав, двічі перекинувся й завмер на підлозі…