Мільйонер підібрав на шосе брудну незнайомку, не підозрюючи, що її поява змінить цей вечір
— А коли мені треба було сказати? Коли ви відчинили вікно й наказали сідати? Чи коли кинули ключі й веліли зранку зникнути? З чого мені було вирішити, що вам можна довіряти?
Тарас розтулив рота, готовий за звичкою відповісти різко, але не знайшов слів. Бо вона мала рацію. І бо в її голосі не було примхливої образи — лише втома людини, якій надто довго доводилося захищатися.
Він відвів погляд першим.
— Гаразд, — сказав він після короткої паузи. — Сьогодні ти нікуди не підеш.
Соня відступила на крок, ніби почула погрозу.
— Що означає — не піду?
— Означає, що я не дам тобі вийти звідси вночі й знову потрапити до цього типу. Вранці розберемося. Переглянемо папери, знайдемо юриста. Поки відпочивай. Тут тебе ніхто не зачепить.
Вона дивилася на нього з недовірою, майже болісною.
— Ви справді хочете допомогти?
— Не вигадуй зайвого, — похмуро кинув Тарас. — Просто терпіти не можу, коли когось заганяють у кут.
Соня раптом ледь помітно усміхнулася. Усмішка вийшла боязкою, невпевненою, ніби вона сама не знала, чи має на неї право. Але від цієї усмішки в Тараса щось неприємно зрушилося всередині — чи, навпаки, надто приємно, щоб він міг це визнати.
— Дякую, — сказала вона майже нечутно.
Рушник на її плечі здригнувся. Тарас різко відвернувся.
— Одягнися. Документи подивимось зранку. І замкни двері, коли я піду. Про всяк випадок.
— Добре. І… дякую ще раз.
Він вийшов, обережно прикривши за собою двері, хоча сам здивувався цій обережності. Надворі було темно, сніг падав уже тихіше. Тарас стояв кілька секунд, не рухаючись, і тільки потім зрозумів, що серце б’ється надто швидко.
Розум одразу почав лаятися. Навіщо він у це втручається? Чому чужа дівчина, підібрана на дорозі, стала його проблемою? Чому він уже думає не про те, як зранку відправити її геть, а про те, кому подзвонити, як захистити, де перевірити документи?
Відповіді не було. Був лише тугий вузол під ребрами й відчуття, що назад до колишньої байдужості він уже не повернеться.
Ніч минула неспокійно….