Поки свекруха обіцяла девереві закрити іпотеку, рієлтор телефоном уже обговорював моє виселення. Тоді я вирішила втрутитися
На порозі стояла Людмила Петрівна. Вона змарніла, зблідла й ніби помітно постаріла; колишньої нахабності в погляді поменшало, зате замість неї з’явилася болісна рішучість. Свекруха мовчки пройшла на кухню й поклала сумочку на табурет. Потім дістала складений аркуш і почала трагічним голосом говорити про материнський обов’язок.
За її словами, діти викреслили її зі свого життя, але вона однаково зобов’язана нести свій хрест. Яна вже подала на розлучення й зажадала поділити борги, а Богдан міг позбутися житла. Раз молодший син відмовився рятувати брата, мати не могла лишатися осторонь. Тарас, який до того спокійно пив каву, поставив чашку й запитав, що саме вона накоїла.
Людмила Петрівна розгорнула папір і з виглядом мучениці поклала його перед ним. Вона оформила на своє ім’я кредит на два мільйони, щоб погасити Богданові борги за картками та його зобов’язання за квартиру. Син пообіцяв повернути все сповна, щойно новий проєкт почне приносити дохід. Олеся підійшла ближче й прочитала документ.
То був графік платежів за кредитом, виданим банком на вкрай невигідних умовах. Особливо промовистими виглядали цифри: щомісяця треба було вносити сімдесят тисяч, тоді як офіційна зарплата Людмили Петрівни в реєстратурі місцевої клініки становила лише п’ятдесят. Олеся підняла брову й іще раз перечитала рядки. Потім уголос запитала, яким чином за такого доходу свекрусі взагалі схвалили два мільйони.
Богдан знайшов людину, яка оформила їй довідку із завищеною зарплатою. Людмила Петрівна відмахнулася від цієї подробиці як від чогось несуттєвого: головне, що тепер вона не могла впоратися з платежами. Перший платіж мав бути за тиждень, бракувало двадцяти тисяч, а ж треба було ще купувати продукти й оплачувати комунальні послуги. Її потьмянілий погляд знову став знайомо вимогливим.
— Я все підрахувала, Тарасе. Якщо ви вноситимете хоча б половину щомісячного платежу, мені буде легше. У вас друга квартира приносить орендну плату, ви вмієте економити. Заради рідної матері можна й не шкодувати грошей…
