На початку четвертого місяця роботи Валентина Павлівна вперше звернула увагу на чорного птаха. У ті дні вона ще нічого не підраховувала: ні години до кінця зміни, ні рідкісні дзвінки з дому, ні візити ворони....
«Марино, ну ти чого в дверях завмерла? Заходь, не чужа ж. Паша он картопельки насмажив, зараз повечеряємо». Марина мовчки дивилася на чоловічі черевики сорок п’ятого розміру, недбало кинуті просто посеред коридору її власної квартири....
Є в тюремному світі одне негласне правило, яке знає кожен, хто бодай раз чув брязкіт засуву за своєю спиною. Найнебезпечніший не той, хто голосніше кричить, не той, у кого ширші плечі й довший список...
Біла коза Сніжка навчилася відкидати ріжком будь-яку клямку — навіть ту, що Галина замотувала важким дротом, — і щоразу тікала не на городи, а на самий край села, де межа між світами ставала тонкою....
За два десятиліття роботи на тому самому автобусному маршруті Михайло Гнатюк устиг побачити стільки незвичного, що його вже важко було чимось здивувати. Траплялося, машину на зледенілій дорозі розвертало боком; бувало, з білого туману просто...
Оксана повернулася додому раніше, ніж зазвичай, бо зміна в квітковому павільйоні закінчилася швидко. І всю дорогу вона думала про те, як зрадіє Андрій несподіваному вечору вдвох. Вона несла із собою теплий хліб і думку,...
Дядько-опікун вивів дітей уночі на перон, сказав: «Я зараз», — і сів назад у потяг. Сам. Склад рушив. На незнайомій станції залишилися одинадцятирічний хлопчик і його маленька сестра. Але дядько не врахував однієї маленької...
— Ми сьогодні налегко, уявляєш? Дорогою нікуди не встигли заїхати. Такі затори, що все місто стоїть. Ларочко, накривай швидше, чоловіки вже вмирають з голоду. Інна скинула біля порога туфлі й попрямувала на кухню так...
