Щоранку рівно о 06:15 сотні чорних ворон зліталися на дах одного й того самого будинку в селі, зберігаючи цілковиту, мертву тишу. Сусід вирішив запустити дрон, щоб подивитися, що їх так приваблює

Удома Андрій знову відкрив фотографії, з яких почалася скарга. На краю найбільшого знімка відбивалася блакитна фіранка, а впоперек кадру йшла каламутна смуга. Така подряпина була на склі слухового вікна його власного горища. Лише звідти крихти біля труби було видно згори.

Організатор скарги зберіг вихідний файл, надісланий анонімно в чат. У його властивостях стояла дата шістнадцятиденної давнини — вже після появи зграї. Того дня Олена й Артем приходили до Морозів по старі ваги. Ольга згадала, що молоді люди провели нагорі майже годину, хоча ваги стояли біля сходів. Ключ від їхнього горища лежав у кухонній шафі й був доступний синові.

— Вони зустрічаються? — спитала Ольга.

Андрій згадав, як Артем щоразу відводив погляд, коли звучало ім’я Олени. Таємний зв’язок пояснював спільну таємницю, але ще не доводив саботажу. Молоді могли приховуватися через теперішній конфлікт довкола пекарні або зі страху, що батьки не схвалять їхніх планів.

Марія принесла виписки. За тиждень до ремонту Олена переказала значну суму зі спільного резерву пекарні невідомому одержувачеві й позначила платіж як аванс за пакування. Пакування не надійшло. Донька вела електронний облік, тому підміна лишилася непоміченою.

У неділю Олена зізналася: гроші пішли Артемові на невелику майстерню. Він збирався ремонтувати холодильні установки самостійно, але не зміг оплачувати оренду, втратив приміщення й перших замовників. Переказ було зроблено без згоди Марії: гроші належали спільному резерву, і розпоряджатися ними одноосібно Олена не мала права. Вона обіцяла все повернути, однак письмової угоди показати не змогла.

— Так, ми з Артемом разом. Так, я хочу, щоб мама перестала гробити себе біля печей. Але навіщо мені нищити пекарню, з якої я взяла гроші? — спитала вона. — Віктор скористався нашими проблемами. Це він тисне на продаж.

Запитання звучало розумно. Ключі, знімок, переказ, ремонт і квитанція надто тісно пов’язували молодих із тим, що відбувалося. Але склад підтверджував частину слів Артема, а вигода Віктора й його тиск не дозволяли вважати справу вирішеною. Будь-яка з двох версій залишала іншого учасника або спільником, або зручною мішенню.

Після довгого мовчання Олена показала ще кілька повідомлень. Віктор нагадував про суму, яку позичив їм після закриття майстерні на погашення оренди та інших боргів, і обіцяв відстрочку, якщо Марія погодиться продати обладнання. Прямих погроз у листуванні не було. Олена стверджувала, що він лише намагався повернути своє. Ольга прочитала фразу «до понеділка питання має закритися» й спитала, яке саме питання малося на увазі. Олена відповіла не відразу: продаж, борг чи і те, й те…