Свекруха була певна, що домоглася розлучення, аж поки я не винесла останню сумку чоловіка й не показала документи

Кричав, що вліз у якусь мутну схему й залишився винен серйозним людям півтора мільйона. І ці люди погрожували зробити з його кредитної іномарки млинець, а з нього самого — інваліда. Він ридав, уткнувшись їй у коліна, проклинав свою довірливість, благав урятувати.

Оксана тоді зателефонувала батькові. Павло Миронович був людиною суворою, але справедливою. Він приїхав до них, подивився на майбутнього зятя й мовчки дістав зі шкіряної барсетки пачку грошей на погашення боргу.

Щоправда, перед цим змусив Богдана написати розписку в нотаріуса. За всіма правилами, з паспортними даними, строком повернення й відсотками в разі прострочення.

— По-родинному даю, — прогудів тоді батько своїм басом. — Але строк — рівно пів року після весілля. Не повернеш — пущу по світу законним шляхом. Май на увазі, хлопче, я доньку скривдити не дам.

На той час після весілля минуло вже дев’ять місяців, а строк повернення боргу сплив три місяці тому. Богдан, звісно, нічого не повернув. Він узагалі зробив вигляд, що забув про цей борг.

Павло Миронович теж мовчав. Оксана просила батька не тиснути. Хотіла подивитися, чи прокинеться в чоловіка совість.

Але совість спала міцним сном, укрившись маминими тюфтелями. Повернувшись від свекрухи того недільного вечора, Оксана заварила собі ромашкового чаю й зателефонувала в рідне місто.

— Тату, привіт! Як справи на будівництві?

— Усе норм, доню. Дах криємо на новому об’єкті. Ти як сама? Зятьок наш не чухається?

Оксана подивилася на Богдана. Той валявся на дивані, закинувши ноги в брудних шкарпетках на світлу оббивку, і голосно коментував футбольний матч.

— Ні, тату, не чухається.

— А тобі не здається, що пора з ним кінчати? Я ж бачу, що він гнила людина. Давай я паперам хід дам. Мій юрист уже досудову претензію склав, чекає відмашки. Буде впиратися — судові виконавці з нього всю душу витрясуть. Домашній скарб описувати прийдуть.

— Надішли мені документи кур’єром, — спокійно мовила Оксана. — Нехай лежать у мене. Може, ще схаменеться…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» нижче👇👇👇