Свекруха вирішила розпоряджатися моєю зарплатною карткою, але сімейний вечір закінчився зовсім не так, як вона сподівалася

Минала хвилина. Потім іще одна. У квартирі стояла така тиша, що Галина Степанівна почула, як чайник, що вистигає, клацнув на підставці. Ні підвищених голосів, ні жіночих схлипів, ні важкого чоловічого тону зі спальні не долинало.

Вона насупилася. За п’ять хвилин роздратування стало помітно сильнішим за тривогу. За десять — уже тривога почала наздоганяти роздратування. Що він там робить? Умовляє? Надто м’яко говорить? Чи ця вперта Оксана знову почала свої таблиці й доводи?

Галина Степанівна підвелася, запахнула халат і рішуче пішла коридором. У двері спальні вона, звісно, не постукала. Розчахнула їх так, ніби заходила у власний кабінет.

— Ну і скільки можна…

Фраза обірвалася в неї на язиці.

Посеред кімнати стояв її клітчастий баул. Блискавки були розстібнуті, всередині акуратними щільними шарами лежали її кофти, халати, хустки й домашні капці. Оксана без жодної метушні складала зверху косметичку й баночки, загортаючи скло в м’яку тканину. Тарас стояв поруч із телефоном і щось швидко набирав.

Ніхто не сварився. Ніхто не просив пробачення. Ніхто не виглядав переможеним. Це було гірше за будь-яку сварку: в кімнаті йшло спокійне, ділове пакування її вторгнення.

— Це що таке? — голос свекрухи зірвався на хрип. Вона вчепилася в одвірок, ніби підлога під ногами стала ненадійною.

Оксана застібнула косметичку й поклала її між светром і пакетом із капцями.

— Збираємо речі. Ви ж оголосили місяць фінансової грамотності. Ми почали з оптимізації витрат на проживання гостей.

Тарас підвів голову. У його погляді не лишилося тієї м’якості, якою мати звикла користуватися.

— Усе, мамо. Ти погостювала. Я викликав тобі таксі додому. Поїдеш економним тарифом, раз ми вчимося розумно витрачати. Я оплачу дорогу.

Галина Степанівна побагровіла.

— Додому? У затоплену квартиру? Ви матір на вулицю виставляєте через якусь картку?

Тарас зробив крок уперед, прикриваючи Оксану плечем.

— Немає ніякої затопленої квартири. Сьогодні після роботи я заїжджав у обслуговуючу службу. Сухо в тебе вдома. Абсолютно сухо. Ти вигадала аварію, щоб оселитися в нас і дістатися до наших грошей…