Свекруха знову прийшла по гроші, не знаючи, що її син уже два тижні не живе в цій квартирі
Лідія Степанівна тупцяла на місці, пробурчала щось про невдячну молодь, яка зовсім від рук відбилася, і пішла слідом. Оксана дістала свій смартфон.
— Дивіться уважно, Лідіє Степанівно!
Оксана тицьнула екран просто під ніс свекрусі.
На фотографії, зробленій Оксаною того злощасного дня в підсобці, Богдан сидів в обіймах Марини. На задньому плані, що було вельми іронічно, у прочиненій шафці виднілися коробки з коньяком і печивом. Але головним було не тло.
Головним був вираз обличчя Богдана. Сите, самовдоволене обличчя кота, що добрався до чужої сметани.
— Це хто така? — Свекруха примружилася.
Її брови поповзли вгору, назустріч бордовому берету.
— Це Марина, його бухгалтерка. Жінка вагомих чеснот. До неї ваш син і переїхав два тижні тому. З усіма манатками й вудкою, — спокійно пояснила Оксана, ховаючи телефон. — Адресу я знаю. Випадково побачила її в застосунку таксі. А тепер щодо ремонту й техніки.
У цю квартиру Богдан за останній рік не купив навіть упаковки туалетного паперу. Зате до тієї дами просто так жити навряд чи переїдеш. Готова посперечатися, ваші двісті тисяч пішли на купівлю вхідного квитка.
Напевно, оновив їй техніку. Купив якийсь холодильник або плазму розміром з однокімнатну квартиру. У передпокої зависла густа, мов фруктовий кисіль, пауза.
Лідія Степанівна кліпала. Повільно, важко. Її мозок, звиклий скрупульозно вираховувати копійки в квитанціях за комунальні послуги, зараз проводив масштабну аналітичну роботу.
Двісті тисяч кредитних грошей мінус вартість дводверного холодильника мінус гігантська плазма. Рівняння сходилося ідеально. Свекруха важко опустилася на табуретку, що стояла біля взуттєвої тумби.
Бордовий берет трохи з’їхав набік, руйнуючи образ грізної фурії й перетворюючи її на звичайну втомлену жінку, яку щойно нахабно обвів довкола пальця власний син.
— От паразит! — тихо мовила Лідія Степанівна.
У цих двох словах не було істерики, лише бездонне, крижане розчарування й зародкова лють ошуканого вкладника…
