Усі заздалегідь обговорювали зовнішність нареченої, однак перший же погляд на неї змусив гостей замовкнути

Гліб з’явився в коридорі майже одночасно з керуючим. Незнайомець відмовився докладно пояснювати мету візиту й заявив, що прибув із міста, де раніше містилося перше підприємство Вєтрових. Якщо його не приймуть негайно, вранці документи побачать журналісти раніше за самих Сєверових. Тамара назвала це шантажем. Гліб не став сперечатися: можливо, так і було, але людину, настільки впевнену у своїх доказах, слід було вислухати.

Він попросив доньку залишитися в кімнаті. Аліса підкорилася, хоча раптова тривога була пов’язана не з її власною долею. Вона боялася за Максима. У кабінеті Гліба чекав високий чоловік у мокрій куртці. Він назвався Романом Мироновим і дістав із папки два пожовклі листи разом із договором про передання активів. Грошей, посади чи заступництва він не просив. За його словами, він приїхав попередити родину. Роман говорив упевнено, але надто міцно стискав край папки, ніби й сам боявся того, що приніс.

Роман стверджував, що двадцять два роки тому батько Максима змусив власника невеликої сімейної компанії підписати договір, позбавивши його спадкоємців законної частки. Пізніше ці активи стали основою зростання холдингу Вєтрових. Гліб нагадав, що обвинуваченого вже немає серед живих і він не здатен відповісти. Відвідувач поклав документи на стіл і сказав, що саме тому таємниця зберігалася так довго. Якщо папери справжні, вони знищать довіру до Вєтрових і зроблять шлюбний союз ганьбою для обох родин.

Поки Гліб вивчав принесені аркуші, Максим знімав напруження у спортивній залі. Антон ледве встигав відбивати його удари тренувальними рапірами й нарешті зажадав зупинитися. Зазвичай Максим прораховував кожен рух, а сьогодні діяв так, ніби намагався сперечатися із самим собою. Знявши захисну маску, він несподівано запитав друга, чи можна закохатися раніше, ніж устигнеш пізнати людину.

Антон не стримав усмішки, але сміятися не став. Іноді коротка щира розмова справді розповідає про людину більше, ніж рік офіційних зустрічей. Максим зізнався, що майже нічого не знає про дівчину з дороги, однак відчуття давнього знайомства не минає. Друг порадив перестати шукати розумні доводи там, де рішення вже внутрішньо ухвалене.

У цей самий час Крістіна Берг розмовляла зі своїм дядьком Олегом. Він рідко брав участь у публічних інтригах, але напередодні весілля мав незвично задоволений вигляд. Олег сказав, що наступний день змінить ставлення суспільства до Вєтрових і Сєверових. Після цього весілля обидва прізвища вже не звучатимуть бездоганно. Крістіна зажадала пояснень, але дядько лише відпив води зі склянки й порадив набратися терпіння. Його спокій чомусь налякав її сильніше за пряму погрозу.

Пізно вночі Аліса вийшла на балкон. У вікнах сусідніх будинків горіло світло, місто жило звичним життям, не підозрюючи, скільки суперечок викликає одне весілля. Вона знову згадала дощ, простягнуту руку й голос Максима. За спиною почулися кроки. Гліб довго мовчки стояв поруч, а потім попередив, що завтра доньці знадобиться більше сил, ніж вона гадає.

Він розповів про старі документи й зізнався, що поки не може визначити їхню справжність. Аліса відразу помітила: батько не повірив обвинуваченню, але зрозумів, що хтось справді готовий зірвати церемонію. Гліб пояснив, що копії паперів уже передано юристам. Романа вирішили пропустити на весілля лише під наглядом охорони, щоб він не зник і не передав документи журналістам, а сам Гліб мав намір попередити Максима до початку церемонії, але лише після первинної перевірки. Для Аліси це попередження стало останнім випробуванням перед ранком. Їй хотілося негайно зателефонувати Максимові, однак батько попросив не тривожити його неперевіреним обвинуваченням і не допомагати тому, хто розраховував посіяти недовіру. Він звелів доньці бути обережною й за жодних обставин не знімати вуаль раніше обраної миті. Зараз її справжнє обличчя залишалося єдиним, чого противники обох родин зовсім не очікували…