Він був багатий і самотній… аж поки на його порозі не з’явилася вона

— Ви все одно не повірите.

— А ви скажіть.

— Батько керував великим маєтком в інших краях, — заговорила вона після довгої паузи. — Учив мене рахувати, читати, вести книги. Повторював, що добра освіта потрібніша за посаг.

— Керував маєтком? А ферма?

— Ми переїхали туди після його смерті. Мама хотіла почати спочатку. Там, де все не нагадувало б про минуле.

— І жінка з таким вихованням узялася за ферму?

Оксана глянула на нього з відчаєм.

— Коли втрачаєш усе, не вибираєш, як низько доведеться спуститися. Ви хіба не розумієте?

Він хотів відповісти, але з коридору гукнула Галина:

— Пане Савчук! Швидше!

Вони кинулися з кабінету. Економка стояла біля вікна у вітальні й показувала на двір. Андрій побачив пролом у загоні. Кілька молодих телят носилися під дощем, натикаючись на огорожі й не знаходячи виходу. Біля зруйнованої ділянки стояла корова, що ледь оговталася після важкого отелення. З нею й раніше доводилося бути обережним; тепер вона виглядала особливо небезпечною.

— Працівники всі на північній ділянці, — процідив Андрій, натягуючи дублянку.

— Я з вами, — сказала Оксана.

— Бачите, яка вона? Це небезпечно.

— Я росла поруч із худобою. Знаю, як підійти.

Сперечатися не було коли. Він кивнув, і вони вибігли надвір. Вода одразу потекла за комір. Ноги грузли, телята розбігалися по двору, а корова мукала й шкребла копитом землю біля загону.

— Відволічіть її! Обережно! — перекрикуючи дощ, гукнув Андрій. — Я займуся телятами.

Оксана зняла фартух, простягла руки й почала повільно наближатися до корови. У її рухах не було метушні. Андрій устиг помітити цю впевненість, перш ніж повернувся до розбіглих тварин.

Телята ковзали, жалібно мукали, але потроху рухалися туди, куди він їх спрямовував. Озирнувшись, Андрій побачив Оксану перед коровою. Дівчина щось говорила рівним неголосним голосом; та перестала рити землю й стежила за нею. За шумом води Андрій не розрізняв слів, але бачив, що Оксана тримається впевнено. Вона не метушилася й не відступала зі страху перед твариною. Зараз йому була потрібна саме така допомога: поки корова була зайнята дівчиною, він міг збирати телят.

І раптом одне теля вискочило назад. Побігло просто до корови. Та різко повернулася й опустила голову. Оксана стояла просто в неї на шляху…