Він був упевнений, що знайшов цуценя

Однак з’ясування виду не пояснило, де собака підібрала кроленя. За словами, що супроводжували цю історію, у тій місцевості кролів начебто ніхто не тримав. Це не давало відповіді, а залишало нове здивування. Тепер було зрозуміло, кого принесли людям, але не ставало зрозуміліше, звідки взялося дитинча. Найпомітніша загадка розв’язалася, тоді як інша залишилася за межами світлин.

У цієї другої загадки не було навіть такої підказки, як форма вух. Можна роздивитися тварину уважніше, порівняти фотографії, пояснити особливості її віку. Але чуже минуле не відновиш за однією маленькою лапкою. Місце, де з’явилася на світ дівчинка, залишалося невідомим. Не було відомо й те, яким чином її шлях перетнувся із собачим.

Так історія, що почалася зі здивування перед незрозумілою істотою, отримала просту розгадку й зберегла недомовленість. Собака принесла людям кроленя. Активісти показали його фотографії, користувачі запропонували безліч версій, а пояснення повернуло маленькій знахідці її справжню назву. Жодного незвичайного звіра за чорною мордочкою не ховалося. Перед усіма була дуже юна кроличка із заплющеними очима й крихітними лапками.

На знімку вона, як і раніше, вміщалася в людській руці. Пальці підтримували її тільце, тонкі вушка здіймалися над голівкою, а розмір долоні нагадував, як мало місця може займати окреме життя. Люди вже знали, хто перед ними. Але перша, ще ніким не побачена ділянка її короткого шляху залишалася таємницею. Чорна крихітка не могла розповісти про неї, а собака, що принесла її, не могла пояснити свою знахідку словами.