Вона вирішила влаштувати собі маленьке свято, однак поява гостя змусила її забути про все

Уранці майстер, якому належало їхати до клієнтки, захворів. Заміну довелося шукати в останню мить, і Максим вирішив узяти виклик на себе. Він сів у новий позашляховик, перевірив адресу й вирушив до села, не здогадуючись, що дорога веде його не до чергової замовниці.

У міру наближення до потрібного місця всередині зростало незрозуміле занепокоєння. Поля, вигин дороги, старі дерева — все здавалося водночас чужим і давно знайомим. Максим кілька разів сповільнювався, ніби пам’ять намагалася вхопитися за промайнуту деталь, але та відразу зникала.

Він зупинив машину біля хвіртки й вийшов. Було видно, що подвір’я привели до ладу зовсім недавно: земля ще зберігала сліди праці, біля паркану лежав вирваний бур’ян. Вигляд будинку з протікаючим дахом викликав дивну важкість у грудях. Максим підійшов ближче, вдивляючись у вікна, і раптом зрозумів, що знає розташування кожної кімнати, хоча, наскільки пам’ятав, ніколи тут не бував.

Рипнули двері. Назустріч дрібними кроками рушила літня жінка. Максим повернув голову, побачив її обличчя — і пелена, що десять років приховувала від нього минуле, раптом здригнулася. Перед ним стояла та, чий голос питав його ночами, що б вона сказала про його життя…