Вона вирішила влаштувати собі маленьке свято, однак поява гостя змусила її забути про все

Після обіду Оксана вийшла на подвір’я й уважно озирнулася, ніби побачила власне господарство чужими очима. Роботи було чимало. Вона почала з бур’яну, висмикуючи його до вечора, поки руки не затремтіли від утоми. Але ця втома відрізнялася від колишньої: у ній відчувався рух, а не повільне згасання.

Надвечір жінка спекла булочки з корицею — ті самі, які Богдан особливо любив у дитинстві. Вони з Галиною пили солодкий чай, і Оксана обережно говорила про те, як син увійде до хати, сяде за знайомий стіл і скуштує ще теплу випічку. Сусідка не перебивала, розуміючи, що зараз надія лікує краще за будь-які вмовляння.

За кілька днів подвір’я змінилося, а кімнати були приведені до ладу. Залишалися протікаючий дах і похилений паркан. За таку роботу Оксана вже не могла взятися сама: вік і хворе серце швидко нагадували про себе. Тоді вона прийшла до Галини й попросила все-таки зателефонувати за оголошенням.

— Скажи майстрові, що треба полагодити дах і горище, — уточнила вона. — Нехай приїжджає, скільки треба, стільки й заплачу.

Галина зв’язалася з фірмою й призначила візит на наступний день. Ні вона, ні Оксана не знали про інший бік діяльності служби. Літні жінки навіть не підозрювали, що сказані слова збіглися з таємним паролем, призначеним для зовсім іншого замовлення.

Черговий записав адресу й позначив виклик як особливий. Так звичайне прохання відремонтувати старий дім через випадкову фразу набуло зовсім іншого змісту…