Жінка повірила в смертельний діагноз, аж поки випадково не почула розмову чоловіка про його справжній план
Залишившись сама, Наталія сіла на край ліжка. Вранці той дім іще називався сімейним. У шафі висів їхній одяг, на кухні стояли вибрані разом чашки, біля ліжка лежала книжка Вадима із загнутою сторінкою.
Зрада не знищила цих речей, але забрала в них колишній сенс. Наступного дня вона приїхала до Світлани. Жінка лежала в палаті біля вікна.
Максим сидів поруч і розв’язував завдання в шкільному зошиті. «Лікарі почали лікування, — сказала Світлана. — Обіцянок не дають, але шанс є».
Максим підвів голову від зошита. «Мама житиме?» Світлана заплющила очі на секунду, а потім узяла сина за руку. «Лікарі роблять усе можливе».
Наталія не стала вимовляти обіцянок, яких ніхто не міг дати. «Твоя мама вчасно потрапила до сильних фахівців. Зараз їй треба лікуватися, а тобі — не пропускати школу і бути поруч, коли дозволяють відвідування».
«Я можу залишатися в сусідки», — серйозно сказав хлопець. «Тільки до лікарні далеко». — «Ми допоможемо тобі діставатися», — відповіла Наталія.
Світлана хотіла заперечити, але син уперше за розмову трохи розслабив плечі. «Я оплачу витрати, яких не покриває державна програма. Ви мені нічого не винні».
«Вашу хворобу використали проти мене». — «Це зробили інші люди». — «Знаю».
«Дозвольте допомогти з ліками, витратами на дорогу і житлом для Максима, поки ви будете тут». Світлана довго дивилася на неї. «Тільки без жалю».
«Без нього. Марина оформить усе письмово, щоб ви ні від кого не залежали». — «Тоді погоджуся».
Минуло 4 місяці. Фабрика не зупинилася ні на день. Наталія відсторонила Вадима від посади, відкликала банківські повноваження і призначила внутрішній аудит.
Перевірка виявила платежі фірмі Інни, фіктивні консультації і підготовку ділянки до перепродажу. Матеріали передали за офіційними запитами. Про дії щодо Савченка Наталія дізнавалася лише з документів, з якими її знайомили в передбаченому порядку.
Його дії розслідували окремо: перевіряли медичну картку, журнали лабораторії, походження печаток, призначення і грошові перекази. Він більше не міг прикриватися суперечкою подружжя про власність. Вадим через адвоката пропонував оформити розлучення без претензій, якщо дружина пом’якшить свідчення.
Марина відповіла, що факти не стають предметом торгу. Восени шлюб розірвали. Після засідання Вадим наздогнав Наталію в коридорі.
«Нам обов’язково було закінчувати так?» — «Це почав ти». — «Я не збирався завдавати тобі фізичної шкоди». — «Ти віддав мені чужий смертельний діагноз, намагався позбавити фабрики і змушував приймати сильні ліки».
«Як ти називаєш таку шкоду?» — «Інна мене зрадила». — «Вона вчинила з тобою так само, як ти зі мною». — «Я кохав тебе».
«Кохання не підробляє діагноз». Він помовчав. «Ти колись пробачиш мене?» — «Я більше не хочу бачити тебе у своєму житті».
«Можливо, колись я зможу тебе пробачити». Наталія пішла, не чекаючи відповіді. Узимку Світлана закінчила основний курс лікування…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇