Через багато років після зникнення відомого геолога в горах знайшли землянку, що приховувала несподівану таємницю
Микола погасив ліхтарик.
Кілька секунд він сидів у цілковитій темряві, чуючи тільки власне дихання. Потім ззовні пролунали голоси.
— Я ж казав, старий сюди попреться.
— Тихо. Може, вже пішов.
Промінь ліхтаря ковзнув по щілині дверей. Микола повільно засунув папку за пазуху, журнали загорнув назад, але флешка Павла випала з кишені й тихо стукнула об підлогу. Цей звук здався йому оглушливим.
Двері смикнули.
— Миколо Сергійовичу! — гукнув незнайомий голос. — Ви там? Виходьте. Заблукати можете.
Другого він упізнав лише тоді, коли той кашлянув. Андрій.
Микола відчув навіть не злість, а важку втому. Отже, хлопець, якого він колись улаштував після інституту в лісництво, привозив додому яблука Марії й називав його наставником, тепер привів по нього людей Савчука.
— Я знаю, що ви всередині, — сказав Андрій. — Не робіть дурниць.
Микола мовчав.
— Нам потрібні тільки документи. Віддайте папку, і ми спокійно підемо.
— А потім я випадково впаду в яр? — спитав Микола з темряви.
За дверима повисла пауза.
— Ніхто не збирається вас чіпати.
— Уже зачепили. Моє ім’я. Мою роботу. Мою дружину.
Андрій вилаявся пошепки. Інший голос сказав:
— Досить розмовляти.
У двері вдарили плечем. Старі завіси завили. Микола схопився, намацав біля задньої стіни вузький лаз, який вони колись прорубали для вентиляції й виходу диму. За двадцять два роки його майже затягло землею й корінням, але він пам’ятав. Він утиснувся боком, обдер щоку, відчув, як рветься куртка. За спиною двері тріснули.
— Він тікає!
Микола вивалився назовні в мокру траву за землянкою й побіг униз схилом, притискаючи папку до грудей. Гілки били по обличчю. Ноги ковзали. Він чув крики, бачив стрибучі плями ліхтарів. Туман змішався з дощем. У якийсь момент земля зникла з-під ніг. Він устиг ухопитися за кущ, але коріння вирвалося, і Микола покотився вниз, ударяючись плечем, спиною, потилицею. Щось хруснуло — гілка чи ребро. Світ спалахнув білим і згас.
Отямився він від холоду….