Черговий хірург упізнав у пацієнтці дружину найкращого друга, а під час огляду помітив на її тілі тривожну деталь
Кутовий бокс виходив єдиним вікном у внутрішній двір, а його двері відчинялися тільки карткою чергового лікаря. Наталію перевезли туди о двадцятій хвилині на шосту. Ще за двадцять хвилин навпроти Миколи сиділа Ірина Кравченко — сухорлява жінка років сорока п’яти в непримітному одязі. Блокнот вона поки тримала закритим.
— Отже, трансдермальна система з речовиною, на яку в хворої підтверджена тяжка алергія?
— Дексапролін. Рідкісний рецептурний препарат, вільно його не купиш.
Микола присунув накритий лоток. Він пояснив, що пластир закріпили дуже акуратно: під ключицею, на тонкій шкірі, де речовина всмоктується швидко. Під сукнею його неможливо було помітити. Ліки надходили в кров поступово й продовжували діяти кілька годин.
— Станься напад уночі вдома, — продовжила за нього Ірина, — вранці знайшли б тіло. До приїзду лікарів наклейку можна було б зняти, і очевидної причини ніхто б не побачив.
— А в театрі вона могла померти ще до лікарні. Розрізати одяг просто у фоє ніхто б не став. Швидка дісталася за дванадцять хвилин — їй неймовірно пощастило.
Слідча уважно подивилася на лікаря.
— Ви одночасно лікуючий хірург, свідок і давній знайомий родини. Розумієте, наскільки це незручне поєднання?
— Розумію.
— Хто знав про алергію?
— Чоловік і я. Батьків Наталії вже немає, дітей у подружжя теж немає.
Микола помовчав, а потім додав, що Павлові як власникові аптечної мережі дістати упаковку такого препарату було неважко. Досить було провести її через складські документи. Ірина спитала, як він міг переконати дружину носити пластир, нічого їй не пояснивши.
— Міг назвати його вітамінним або засобом для серця, — відповів Микола. — Вона довіряла йому.
— Ви так упевнено говорите про її довіру.
Він відвернувся до вікна. У дворі під шаром торішнього листя темніла самотня лавка.
— Ми втрьох вчилися в одному класі, — промовив він після паузи.
Ірина вперше відкрила блокнот, а Микола зрозумів, що тепер підозра перестала бути лише його страшним здогадом…