Чоловік влаштував скандал через квартиру для моїх батьків, не підозрюючи, що ключі були лише частиною історії

Тому вона поїхала до батьків без Назара. У селі її зустріли так, як зустрічали завжди: запахом пирогів, чистою скатертиною, метушнею біля плити й батьковим мовчазним теплом. Мирон усе життя лагодив техніку, Лідія багато років пропрацювала фельдшеркою. Вони не вміли вимагати, не вміли голосно скаржитися, зате колись віддали доньці все, що могли: освіту, підтримку, віру в себе.

— Мамо, збирай документи, — Мар’яна поклала на стіл роздруківки з фотографіями квартири. — Поїдемо в місто. Усе оформимо правильно.

Лідія довго розглядала знімки: кухню з акуратним вікном, світлі стіни, кімнату, де можна поставити диван і книжкову шафу. Потім відвернулася й витерла очі краєчком фартуха. Мирон уже діставав папку з документами, роблячи вигляд, що в нього просто багато справ, а не тремтять пальці від хвилювання.

Мар’яна передала матері свої дошлюбні заощадження за договором дарування, а покупцем стала Лідія. Усе оформили чисто: гроші подаровані законно, квартира придбана матір’ю, власницею значилася тільки вона. Жодного спільного майна, жодної половини для Назара, жодного зручного гачка для його матері…