Дівчина мовчки витримала образу свекрухи й невдовзі показала, на що здатна

— Ми хочемо закрити питання без скандалу. Документи можна відкликати. Халед припустився помилки.

Марія спокійно спитала:

— Помилка полягала в чому саме?

Адвокат родини втрутився:

— Не будемо вживати різких формулювань. Пані Анна могла неправильно зрозуміти характер підписаних паперів.

Анна дістала копію електронної угоди.

— Я підписувала страховку. Мені так сказали. Це була не страховка.

Халед тихо сказав:

— Я хотів захистити компанію. У нас був касовий розрив. Якби контракт зірвався, постраждали б усі.

— А я? — спитала Анна. — Я входила в це “всі”?

Він стиснув руки.

— Я збирався все повернути.

— Що повернути? Моє ім’я? Мою довіру? Чи гроші, які я нібито отримала?

Фарід насупився.

— Які гроші?

Марія передала йому аркуш.

Фарід прочитав. Потім повільно повернувся до брата.

— Ти сказав мені, що поручительство технічне. Тут зазначено, що вона отримала особистий переказ.

Халед мовчав.

— Де гроші? — спитав Фарід.

Адвокат родини швидко сказав:

— Це питання бухгалтерського обліку.

— Де гроші? — повторив Фарід уже арабською, різко.

Халед підвів очі на Анну, і вона раптом побачила в них злість. Не каяття, а злість через те, що вона винесла сміття з хати.

— Гроші пішли на закриття боргу, — сказав він.

— Якого боргу? — спитала Анна.

Фарід відкинувся на спинку стільця.

— Халеде?

Той потер перенісся.

— Я вклався в проєкт. Без погодження. Думав, швидко поверну.

— Ти взяв гроші компанії? — голос Фаріда став зовсім тихим.

Адвокат родини заплющив очі.

Анна дивилася на них і розуміла: історія ширша, ніж її приниження. Халед не просто підставив дружину. Він намагався сховати власну діру за її ім’ям. А Самира знала й допомагала, бо для неї син лишався сином навіть тоді, коли чинив підлість.

— Ми компенсуємо пані Анні моральну шкоду, — сказав адвокат.

Марія подивилася на Анну.

— Ви хочете компенсацію чи хочете офіційного визнання, що підпис отримано неналежним чином і фінансових зобов’язань у вас немає?

Анна відчула втому таку сильну, що захотілося лягти просто на підлогу. Гроші могли б допомогти. Вона винаймала готель, робота висіла на волосині, заощаджень було небагато. Але якщо взяти гроші мовчки, вони знову зроблять вигляд, що нічого не сталося.

— Друге, — сказала вона. — І письмові вибачення.

Халед сіпнувся.

— Анно…

— Письмові, — повторила вона. — Від тебе. І від твоєї матері за звинувачення в крадіжці.

Фарід подивився на неї з новим виразом. Не теплим, ні. Але уважним.

— Мама не вибачиться…