Хірург підвіз жінку з немовлям дорогою до лікарні, не підозрюючи, що її слова змінять хід операції

Назар ще кілька секунд стояв біля виходу, не рухаючись. Лада розвернулася й пішла геть, бережно заколисуючи немовля. Строката спідниця майнула біля рогу, темна шаль злилася з вечірньою тінню — і жінка зникла так раптово, ніби її й не було. Назар машинально дістав телефон. Викликати охорону? Попросити переглянути камери? Наздогнати? Але що він скаже? Що незнайома ворожка з дитиною повідомила йому таємницю про пацієнта й наказала перевірити аналізи?

Він прибрав телефон. Смішно. Безглуздо. І все ж усередині стало ще тривожніше…