Коза тікала з двору до хати на краю села й кричала під вікнами. Господиня лаялася — аж поки не зазирнула у вікно

— Розумниця ти моя! — шепотіла вона у волохате вухо. — Ти одна не відступилася. Ти єдина знала, що я дивилася в інший бік, і змогла достукатися.

Сніжка стояла сумирно, тільки терлася мордою об плече старої, косила бурштиновим оком, у якому відбивалося щось таке, чого не могли бачити люди, ніби розуміючи все до кінця.

Галина дивилася на них — стару, яка прозріла, але бачила незриме, і вперту козу, що її врятувала, — і не соромилася своїх сліз, хоча по спині біг легкий холодок.

Богдан гроші повернув, усе до копійки, за тітчиним зошитом. Віддав при людях, не підводячи очей, і швидко поїхав геть, наче тікав від невидимої погоні.

Сором, вочевидь, його все ж таки знайшов. Відтоді він почав навідуватися частіше. Заходив до хати, сідав за стіл, мовчки лагодив паркан.

Сусідка Оксана, що першою називала Лідію гордячкою, тепер носила їй парне молоко і намагалася вдавати, що її зовсім не лякає новий, потойбічний погляд жінки.

Лідія, повернувши собі очі, повернулася й до справи. Знову, як і колись, ішла на подвір’я — підказати, полікувати, прийняти. До неї вели захромілу корову, несли кволе курча, кликали до важкого отелення, і тепер їй навіть не потрібні були ліки — достатньо було лише одного дотику та пошепки промовленого слова.

— Це все Сніжка, — загадково говорила вона кожному. — Якби не коза, лежати б мені сліпій та гордій у темряві й не бачити того, що за межею.

Галина лагодити клямку перестала: нехай коза, яка відчуває чужу біду і бачить більше за людей, ходить, куди забажає. Тепер Сніжка не билася під вікнами, а спокійно крокувала знайомою стежкою до відчиненої хвіртки, і стара завжди чекала її на ґанку, дивлячись у далину своїми темними очима, яким більше не потрібне було сонце, щоб бачити світ.

Дві таємниці — жінка, що бачила незриме, і коза, яка привела її назад, — знайшли одна одну і більше не розлучалися.

А розв’язки цієї історії так ніхто й не дізнався. Біла коза все йде своєю стежкою, і тільки їй одній відомо, між якими світами вона пролягає.